Даний приклад демонструє високу ефективність індивідуальної дієтотерапії не тільки в лікуванні харчової алергії, але і в профілактиці розвитку поєднаних форм. Своєчасне лікування харчової алергії шляхом тимчасової елімінації алергенних продуктів веде до зниження і згасання не тільки її, але і субклінічній сенсибілізації до інших алергенів, що запобігає формування полисенсибилизации і комбінованих форм алергії.
При клінічній оцінці віддалених результатів індивідуальної дієтотерапії були отримані аналогічні дані. Катамнез, проведений у 597 дітей протягом 1 -10 років, показав, що у переважної більшості з них (88,11%) відзначалися відмінні та хороші результати без суттєвих відмінностей залежно від нозологічної форми, за винятком нейродерміту, при якому ефективність дієтотерапії була нижче (табл. 4.2). При індивідуальному аналізі позитивних і негативних результатів звертало на себе увагу те, що лікування було більш успішним, по-перше, у хворих, строго дотримувалися призначену дієту в рекомендовані строки, порівняно з хворими, її не соблюдавшими, по-друге, у тих випадках, коли лікування було розпочато на ранніх термінах захворювання, і, по-третє, при відсутності у хворих харчової полисенсибилизации.
З метою визначення ефективності дієтотерапії в залежності від якості її дотримання ми розділили хворих на 3 групи: I - 235 осіб, строго дотримували дієту в рекомендовані строки; II - 300 осіб, дієту, в основному, дотримувалися, але іноді передчасно вводили в раціон алергенні продукти з наступним їх вилученням при поновленні симптомів хвороби; III - 62 людини, не дотримувалися або частково дотримувалися рекомендовану дієту. Отримані результати, представлені в таблиці 4.3, показали, що ефективність індивідуальної дієтотерапії у трьох групах була неоднаковою, причому відмінності між ними статистично високо достовірні (PI-II<0,001 і РІІ-III< 0,0001). Дуже високою була ефективність дієтотерапії в I групі - у всіх дітей, крім двох, зберігалася стійка клінічна ремісія, тобто у 99% хворих отримано чудові результати. Цим хворим вдалося ввести в раціон протягом 6-9-12 місяців всі основні продукти повсякденного харчування, що вказує на зниження до них гіперчутливості. У II групі ефективність дієтотерапії була нижче: відмінні результати отримані у 50% хворих, у решти результати були добрими і задовільними, причому розширення дієти проходило важче. Не у всіх випадках вдавалося розширити її до вікової норми. До деяких продуктів, а саме до тих, які періодично передчасно вводилися в раціон (яблука, цукор, коров'яче молоко та ін), зберігалася гіперчутливість протягом 1-2 і більше років, що підтверджувалося позитивним результатом провокаційних оральних або під'язикових проб.
В III групі результати були ще нижче. У жодного хворого не відзначалося клінічної ремісії, тобто був відсутній відмінний результат, лише у поодиноких хворих (8%) він був хорошим; у більшості ж спостерігалися задовільні (74%) і незадовільні (18%) результати: захворювання мало безперервно-рецидивуючий перебіг з деяким зменшенням інтенсивності симптомів або збереженням їх вираженості. Розширити дієту у хворих даної групи практично не вдавалося, оскільки до багатьох продуктів зберігалася підвищена чутливість протягом всього терміну спостереження. Крім того, у цих дітей збільшувався спектр нестерпних продуктів і нерідко приєднувалася сенсибілізація до інших алергенів: побутовим, эпидермальным, пилкових. Це збільшувало тяжкість перебігу захворювання і обумовлювало формування комбінованих форм алергії.
Ілюстрацією відсутності позитивної динаміки захворювання при недотриманні індивідуальної дієти може служити наступний клінічний приклад.
