Однією з важливих функцій ферментів є опосередкування нервових та нейроендокринних впливів на тканинний метаболізм. У зв'язку з цим становлять інтерес результати вивчення деяких показників стану нервової системи, що характеризують різні варіанти перебігу ревматизму. В наших дослідженнях у 70 хворих з активною фазою захворювання вивчали глазосердечный рефлекс, орто - і клиностатическую пробу, стан шкірно-температурної топографії по Шаргородському, потовиділення Мінору. У 200 хворих на первинний ревматизм виявляли також ознаки астенізації нервової системи і визначали стан терморегуляції. Було встановлено, що порушення терморегуляції, вегетативних проб, ознаки астенізації нервової системи найбільш часто спостерігаються при затяжному і безперервно-рецидивуючому ревматизмі і не характерні для його гострих і підгострих варіантів. Ці дані корелювали з результатами електроенцефалографічного дослідження. Чітко выявившееся переважання електроенцефалограм (ЕЕГ) з порушеннями біоелектричної активності мозку при затяжному перебігу ревматизму могло свідчити, за сучасними уявленнями, і про більшої виразності центральних регуляторних розладів у хворих зазначеної клінічної групи.
Проблема дисрегуляції - одна з першорядних проблем у вивченні патогенезу ревматизму. Немає сумніву, що важлива роль у походженні регуляторних розладів належить зовнішніх впливів, серед яких особливе значення має стрептококової інфікування, повторних атак захворювання, змінює реактивні можливості організму в несприятливому напрямку. Поряд з цим у клініці встановлено залежність характеру перебігу ревматичного процесу і від генетичних факторів, пов'язаних зі статтю і віком. За допомогою спеціального електроенцефалографічного обстеження найближчих родичів хворих на ревматизм показано також, що характер перебігу хвороби, мабуть, знаходиться в залежності і від успадкованих індивідуальних особливостей функціонального стану деяких утворень головного мозку. Таким чином, комплексні дослідження показали, що характер перебігу ревматизму визначається попереднім і формуються в процесі розвитку хвороби станом реактивності хворого, тобто набутими і, мабуть, конституціональними якостями його захисних і компенсаторних систем.
В останній графі робочої класифікації (див. табл. 2) представлена номенклатура для функціональної характеристики кровообігу за Стражеско - Василенко з підрозділом недостатності кровообігу на I, IIA, ПБ і III стадії.
Робоча класифікація дозволяє оцінити ревматизм як багатопланову хвороба у конкретного хворого, зазначивши фазу ревматизму на момент обстеження з диференціацією за ступенем активності, із зазначенням на первинний або зворотний характер ревматичного процесу, з детальним перерахуванням локалізацій патологічного процесу і прогнозом у зв'язку з особливостями перебігу. Таке глибоке розуміння патологічного процесу допомагає лікареві як у визначенні тактики на момент обстеження, так і в організації диспансерного етапного спостереження.
