Фракасторо розрізнив три види загроз: через зіткнення з хворим, через зіткнення з предметом, колишнім у вживанні у хворого, і, нарешті, на відстані - через повітря.
Чи варто говорити, що з того часу було подвигом проповідувати такі ідеї!
Вчення Фракасторо цінно і своєю теоретичною частиною, і системою профілактики. Наприклад, вода повинна бути чистою, щоб не допустити в ній розмноження контагий; торгівлю слід проводити на спеціальних заставах; гроші для попередження поширення хвороб (пам'ятаєте - через предмети!) опускати в оцет і навіть листи з конвертів виймати щипчиками.
Стали виникати карантини - дослівно «сорокадневие», спочатку для спостереження за екіпажами прибували судів, а згодом за всіма, хто міг виявитися рознощиком інфекції. Ці карантини відіграли певну позитивну роль, але, на жаль, значно порушували нормальне життя країни. До того ж їх призначення було незрозуміло населенню і зустрічало протидію.
Так чи інакше, великі порти Європи, в тому числі Генуя і Венеція, потроху обезопасивали себе, створюючи протиепідемічні установи, з наглядачами - «піклувальниками здоров'я». Пізніше з'явилися «міські лікарі», або, як їх називали, «міські фізики».
Боротьба з заразними хворобами змушувала робити конкретні кроки, і в першу чергу зайнятися пристроєм водопроводів.
Центрами науки і медицини були університети. І незважаючи на те, що вони підпорядковувалися, по суті, церкви, в них все ж допускалося вивчення праць стародавніх лікарів.
Церква постійно тримала лікарів у своїй владі. Лікар позбавлявся практики, якщо він хоч раз пропускав сповідь, на яку зобов'язаний був бути кожні три дні.
Мабуть, приємний виняток становила медична школа в Салерно, поблизу Неаполя. Там століттями складався «Салернский кодекс здоров'я», що включав тисячі віршів гігієнічного характеру. «Кодекс» перевели на європейські мови і перевидано сотні разів.
Історики медицини Ст. Н. Терновський та Ю. Ф. Шульц в 1964 році підкреслювали: «Салернские приписи... не втратили свого значення і багато в чому відповідають сучасним гігієнічним і дієтичним вимогам».
Втім, судіть самі:
Якщо ти хочеш повернути здоров'я
І не відати хвороб,
Тягар турбот віджени і вважай
Негідним сердитися.
(Що ж, з точки зору психогігієни, заперечень ця теза не викликає.)
Скромно обідай, про вина забудь... (Знову згодні!)
Якщо лікарів не вистачає, нехай будуть лікарями
твоїми
Троє: веселий характер, спокій і поміркованість
в їжі...
(Нам гріх скаржитися на брак лікарів, але трьох зазначених исцелителей корисно мати кожному.)
А ось як «Кодекс» рекомендує провести ранок
Руки, прокинувшись, омий і очі холодною водою.
В міру туди і сюди походи, потягнися, розправляючи свої члени.
Причешись ти і зуби почисть.
Все це зміцнює розум і силу вливає в інші члени.
Прийми Ванну, а поївши, походи іль постій.
Охолодження бійся.
Джерел гладь і трава - очам утішаєш.
Вранці на гори свій погляд зверни,
А під вечір - на води.
І ще два уривки:
Вечеря надмірний зовсім не корисний для наших шлунків.
Щоб спокійно спалося, наїдатися перед сном не треба.
Повітря так буде прозорим і придатним для життя.
Нехай він зарази не знає і смородом клоаки не пахне.
Можна тільки захоплюватися стрункою системою гігієнічних установок. І що цікаво: з ранку передбачаються не багатогодинні молитви, а гімнастика і водні процедури, як ми зараз говоримо. Не забута і гігієна зору, спеціальні вправи для очей. Якщо бути прискіпливим, то деякий сумнів викликає лише такий порядок: умивання (нехай і обмежену), потім ранкова зарядка. І ще: зараз ми стверджуємо, що організм потрібно гартувати, привчаючи до охолодженням.
