Факторами, що сприяють формуванню бронхіальної астми, є наступні:
- спадково-конституціональна схильність до алергії, яка характеризується генетично обумовленою недостатністю Т-ланки клітинного імунітету та здатністю до гіперпродукції lg E при впливі повсякденних алергенів. Спадкове нахил до алергії і ексудативно-катаральний діатез виявляються у 81,69% і 83,01% хворих відповідно, при цьому в сімейному анамнезі, бронхіальна астма зустрічається значно частіше (Р<0,001), ніж інші алергічні захворювання;
- вроджені або придбані біологічні дефекти (Федосєєв Р. Б., 1989), що включають порушення бар'єрної функції слизової оболонки респіраторного тракту, дефекти клітин-мішеней і клітин-ефекторів, недостатність секреторного Ig А та ін;
- рецидивуючі респіраторні інфекції, які передують бронхіальній астмі у 100% випадків за спостереженнями наших і інших авторів (Тюрін Н. А., 1978; Каганов С. Ю. з співавт., 1980; Brascher G. W. 1976). A. Backman з співавт. (1984), який спостерігав дітей до 7-річного віку, зазначив, що бронхіальна астма виникає у 18 разів частіше у дітей, що часто хворіють респіраторними інфекціями, у порівнянні з дітьми, рідко ними хворіють.
Особливо несприятливий вплив надають вірусні респіраторні інфекції. Вірус пошкоджує миготливий епітелій слизової оболонки респіраторного тракту, підвищує її проникність для алергенів і токсичних речовин, чутливість ирритативных рецепторів блукаючого нерва, реактивність гладких м'язів бронхів, знижує кліренс вмісту бронхів, що сприяє бактеріального інфікування (Stempel D. A., Boucher R. С., 1981). Формування гіперреактивності бронхів під впливом вірусної інфекції розвивається як у здорових, так і у хворих на бронхіальну астму, відновлюється через 4-6 тижнів (Walters Е., 1983). Таким чином, наявність факторів реалізує дію на організм алергенів, які є причинними, етіологічними чинниками бронхіальної астми. Етіологічна структура бронхіальної астми на відміну від атопічного дерматиту характеризується великим поліморфізмом, переважанням полівалентності і віковими відмінностями в спектрі причинно-значущих алергенів. Але так само, як при атопічному дерматиті, в частині випадків виявляється аллергообследованием сенсибілізація є субклінічній.
Роль різних алергенів у формуванні бронхіальної астми у дітей неоднакова (табл. 5.5). З таблиці видно, що провідне значення мають дві групи алергенів - побутові, зокрема домашня пил, та харчові, сенсибілізація до яких визначається на одному рівні - у 80% хворих, причому у більшості з них у якості етіологічного фактора (в 70,89 і 71,13% відповідно). Лише у невеликої частини хворих (менше 10 %) сенсибілізація до даних алергенів має субклінічний характер, причому пилова - до 3 - 5 років, а харчова, навпаки, у старших дітей. Дані алергени у більшості дітей беруть участь в етіології бронхіальної астми в поєднанні між собою та/або іншими алергенами і тільки у 17,37% хворих спостерігається монопищевая етіологія в основному до трирічного віку, а у 11,35% - монопылевая у дітей старше 7 років. Серед харчових алергенів переважає, як і при дерматиті, етіологічна значимість продуктів повсякденного харчування - цукру, коров'ячого молока, яблук, картоплі, моркви, виробів з пшеничного борошна, гречки та інших,яка виявляється аллергообследованием в 70-85%, часто в поєднанні з облігатними алергенами I групи (цитрусовими, яйцями, рибою і т. д.), (рис. 5.1). При цьому за анамнезом рідко вдається виявити харчові алергени в якості причини захворювання (2-12%).
Участь інших груп алергенів у формуванні бронхіальної астми рідше, ніж двох попередніх. Так, сенсибілізація до перу подушки, эпидермальным і пилкових виявляється у 39-30% хворих, однак лише у половини з них дані алергени є етіологічним чинником бронхіальної астми (27-8%). В інших випадках сенсибілізація до них є субклінічній і іноді причиною інших захворювань. Слід підкреслити, що сенсибілізація до даних трьох груп алергенів у всіх хворих поєднувалася з двома попередніми, що свідчить про вторинне їх нашарування. З епідермальних алергенів причиною загострення бронхіальної астми є в основному шерсть кішки, лупа коні, шерсть кролика і в поодиноких випадках шерсть собаки і вівці. Частим етіологічним фактором бронхіальної астми є дафнії, зазвичай у тих хворих, які мають контакт з ними (акваріум в квартирі або дитячому дошкільному закладі). З пилкових алергенів в етіології бронхіальної астми і поєднується з нею полінозу найчастіше беруть участь пилок злакових трав і культур (грястиця, райграс, костриця, жито, тимофіївка, рідше - лисохвіст, тонконіг, пирій, соняшник), рідше - дерев (береза, вільха) та смітних трав (полин, лобода). У 28,64% дітей з бронхіальною астмою виявляється сенсибілізація до лікарських алергенів, однак вони рідко є етіологічним чинником бронхіальної астми (2,82%), в основному викликають шкірні алергічні реакції.
