Артеріальна гіпотонія (зниження максимального систолічного тиску до 70 мм рт. ст.) спостерігалася у 14 хворих, що мали нормальні вихідні показники. У 21 хворого спостерігалося зниження артеріального тиску на 15-20 мм рт. ст. Зазначені показники гемодинаміки характеризувалися короткочасністю і швидко проходили після наркозу.
При вивченні електрокардіограм 70 хворих у процесі всіх етапів наркозу та операцій відзначені синусова тахікардія, синусова брадикардія та шлуночкові аритмії.
Синусова тахікардія, яка спостерігалася частіше реєструвалася у осіб як із здоровим, так і хворим серцем, але зазвичай у емоційно нестійких хворих або страждали гнійно-запальними процесами щелепно-лицевої області, сопровождавшимися високою температурою. Після поглиблення наркозу число серцевих скорочень, як правило, зменшувалася.
Синусова брадикардія відзначалися рідше, головним чином під час втручання; однією з причин її у деяких хворих, можливо, були рефлекторні реакції з області операційного поля при недостатньому рівні анестезії. Між тим брадикардія виявлялася також і у випадках задовільною глибини наркозу в процесі операцій в задньому відділі нижньої щелепи, на шиї і тканинах дна порожнини рота. Тимчасове припинення операції сприяло швидкому відновленню серцевого ритму.
Шлуночкові аритмії виникали рідко, переважно під час індукції наркозу.
Незважаючи на те, що всі порушення серцевого ритму були минущими, однак їх виникнення під час порівняно короткого стоматологічного втручання, коли часто було достатньо лише введення в наркоз, щоб здійснити операцію, вимагає від анестезіолога пильного спостереження за хворим в процесі всього періоду наркозу фторотаном, яким би він ні був коротким.
У більшості дорослих медикаментозна підготовка перед операцією не проводилася. Хворим з емоційною лабільністю призначалися транквілізуючі, седативні засоби на ніч напередодні дня операції та втручання у них проводилися в ранкові години.
У дуже неспокійних хворих (як дорослих, так і дітей) премедикація проводилася безпосередньо перед втручанням. У дорослих хворих застосовувалася суміш наступного складу: скополамін - 0,005; промедол - 0,32; сироп простий 40,0; дистильована вода - 160,0. Одну столову ложку цієї суміші призначали за 30 хв. до операції. У дітей використовувалися ті ж компоненти, але з урахуванням віку. Прийом однієї чайної ложечки суміші, приємною на смак, вже через 10-15 хв. викликає у дітей ознаки ейфорії, потім сонливості. У більшості випадків седативний ефект тривав від 30 до 40 хв.
Застосування зазначеної премедикації у дітей має перевагу перед призначенням ін'єкцій атропіну і заспокійливих засобів в таблетках, від яких більшість дітей категорично відмовляються.
У порівняно спокійних хворих з надмірною салівацією, серцево-судинною недостатністю перед операціями в порожнині рота з приводу гострих гнійно-запальних процесів (остеомієліт, періостит та ін) і деяких інших вводили атропін.
