ЗМІСТ
Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ
Глава I. Патофізіологія хронічної ниркової недостатності
Глава II. Класифікація хронічної ниркової недостатності
Глава III. Епідеміологія і перебіг хронічної ниркової недостатності
Глава IV. Особливості імунітету при нирковій недостатності
Глава V. Морфологія ниркової недостатності
Глава VI. Склад тіла хворих хронічною нирковою недостатністю
Розділ 2. КЛІНІКА
Глава VII. Серцево-судинна система при хронічній нирковій недостатності
Глава VIII. Порушення апарату дихання при нирковій недостатності
Глава IX. Хронічна ниркова недостатність і шлунково-кишковий тракт
Глава X. Зміни печінки при хронічній нирковій недостатності
Глава XI. Еритропоез при нирковій недостатності
Глава XII. Обмін ліпідів при хронічній нирковій недостатності
Глава XIII. Вуглеводний обмін при хронічній нирковій недостатності
Глава XIV. Обмін калію у хворих хронічною нирковою недостатністю
Глава XV. Водний обмін при хронічній нирковій недостатності
Глава XVI. Фосфорно-кальцієвий обмін і захворювання скелета при хронічній нирковій недостатності
Глава XVII. Стан слухової функції при захворюваннях нирок
Глава XVIII. Неврологічні ускладнення хронічної ниркової недостатності
Розділ XIX. Психічні порушення при нирковій недостатності
Розділ ХХ. Особливості перебігу ниркової недостатності у дітей
Розділ XXI. Хронічна ниркова недостатність при урологічних захворюваннях
Розділ 3. ЛІКУВАННЯ
Глава XXII Основні принципи терапії хворих хронічною нирковою недостатністю
Розділ XXIII. Харчування хворих з нирковою недостатністю
Розділ XXIV. Хронічний гемодіаліз
Розділ XXV. Психіатричні та психологічні аспекти лікування гемодіалізом хворих з нирковою недостатністю
Розділ XXVI. Пересадка нирки в клініці
Розділ XXVII. Клінічна фізіологія ниркового трансплантата
Розділ XXVIII. Периферична реваскуляризація нирок у лікуванні хронічної ниркової недостатності
Підсумки і перспективи вивчення хронічної ниркової недостатності
Література
Хронічна ниркова недостатність є результатом багатьох захворювань нирок і тому досить часто зустрічається в практиці терапевтів, урологів, педіатрів, хірургів. Удосконалення консервативних і розробка нових оперативних методів лікування даної патології за останнє десятиліття значно розширили можливості дослідження в цій області.
Все це диктує необхідність цілеспрямованого і, головне, комплексного вивчення хронічної ниркової недостатності за участю багатьох фахівців, чим і пояснюється залучення до створення цієї книги співробітників кількох творчих колективів.
В даний час шляхом застосування методів внепочечного очищення майже у всіх хворих уремією вдається домогтися зниження показників азотистого метаболізму. У зв'язку з цим причиною смерті цих хворих є не ниркова недостатність, а різні ускладнення з боку серця, легенів, шлунково-кишкового тракту. Відповідно вивчення стану внутрішніх органів при цьому набуває велике прогностичне значення. Частим супутником уремії є анемія, багато питань походження і лікування якої зараз переглядаються. Зокрема, широке поширення при лікуванні анемії у хворих з нирковою недостатністю отримали різні гормональні препарати, що дозволило звести до мінімуму кількість переливань крові. Багато неясного існує в питаннях трактування змін вуглеводного та ліпідного обмінів. Дуже часто зустрічаються порушення водно-електролітного та кальцієво-фосфорного обмінів, вивчення яких становить інтерес у зв'язку з наростаючими змінами кісткової системи при застосуванні гемодіалізу. Окремого обговорення заслуговують особливості перебігу ниркової недостатності у дітей. Серед осіб з патологією сечовидільної системи уремія також зустрічається. Однак вона має дещо іншу картину.
У розділі, присвяченому питанням лікування, спочатку наводяться відомості про консервативної терапії, потім розглядаються результати та можливості використання малобелковой дієти. Досить детально висвітлені проблеми гемодіалізу і трансплантації нирки, а також перспективи реваскуляризації ураженої нирки.
Слід зазначити, що ефективність лікування хворих уремією в даний час визначається не тільки чисто лікарськими знаннями, але в значній мірі організаційними успіхами. Основною організаційною структурою є спеціалізований нирковий центр, що включає фахівців різних професій.
Враховуючи, що в даний час у СРСР є кілька нефрологічних центрів, які накопичили великий досвід лікування хворих нирковою недостатністю, представляється вельми цінним участь у створенні справжньої роботи співробітників Всесоюзного науково-дослідного інституту клінічної та експериментальної хірургії (директор - акад. Б. В. Петровський), Інституту трансплантації органів і тканин (директор - проф. в. І. Шумаков), кафедри профзахворювань (зав.- акад. АМН СРСР проф. О. М. Тареєв) Першого ММІ ім. І. М. Сеченова, а також працівників Ленінградського санітарно-гігієнічного, Архангельського і Київського медичних інститутів. Основна частина глав написана співробітниками 1-го Ленінградського медичного інституту ім. акад. І. П. Павлова, де над проблемою хронічної ниркової недостатності в даний час працюють більше 10 кафедр.
У монографії аналізуються всі основні класифікації ниркової недостатності, але за основу узята одна - розроблена на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб 1-го ЛМІ. Слід зазначити, що в статтях, автори яких дотримуються інших установок, наводяться конкретні дані про рівні креатиніну. Єдиний виняток зроблено для голови, написаної проф. Ст. Н. Ткачуком, в роботі якого використана класифікація Н. А. Лопаткіна, так як всі урологи країни в даний час керуються цим положенням. Цілком природно, що в монографії вдалося освітити лише основні проблеми хронічної ниркової недостатності. За всі зауваження по суті даного видання ми заздалегідь висловлюємо свою вдячність.
