У той же час у хворих контрольної групи термін спостереження не перевищив 18 місяців, так як 5 хворих, що залишилися в живих до цього терміну, були переведені на низкобелковую дієту через явну наростання ознак ниркової недостатності.
Слід підкреслити, що смертельний результат наступав при застосуванні малоазотистого живлення переважно при раптовому різкому наростанні явищ ниркової недостатності, а не при повільному її прогресуванні, яке спостерігалося у хворих контрольної групи, у зв'язку з чим хворі основної групи до настання останнього погіршення могли вести звичайний спосіб життя.
Летальність хворих за періодами представлена на рис. 105. Як видно, у хворих основної групи тільки сумарно за останні 1,5 року відсоток летальності досяг рівня, який спостерігався постійно у хворих контрольної групи. Слід зазначити, що до 5-го місяця спостереження у хворих, які отримували низкобелковую дієту, летальних випадків не було.
Рис. 105. Летальність (у %) хворих з ХНН, що знаходяться на звичайній (суцільна лінія) і низкобелковой (пунктирна лінія) дієті.
При вивченні білкового обміну істотної зміни кількості загального білка в плазмі у хворих обох груп не було.
Більш часто спостерігалися зміни альбумінів у сироватці крові, так при початку спостереження у 57 хворих основної групи та 12 хворих контрольної групи було зменшення до 2,0-3,0 м%. При тривалому вживанні як середньо - так і низкобелковой дієт, рівень альбуміну в сироватці крові суттєво не змінювався. Перше визначення сумарної кількості амінокислот у плазмі виявило їх зменшення (1,8 - 2,3 г%) спостерігалися у всіх хворих, що зберігалося і в подальшому; причому ступінь зменшення залежала від тяжкості ниркової недостатності.
У хворих, які отримували низкобелковую дієту, велика втрата амінокислот з сечею, виявлена при першому дослідженні у 19 з них (401-588 мг), за час перебування в стаціонарі зменшувалася у 10 хворих, а протягом перших 6 місяців спостереження вміст амінокислот в сечі у 9 решти хворих досягло нормального межі - 400 мг.
У той же час великий вміст амінокислот в сечі у хворих контрольної групи (420-520 мг) зберігалося протягом всього терміну спостереження.
Дослідження азотистого балансу проводилося у 22 хворих, які отримували низкобелковую дієту, і у 7 хворих, у яких добовий раціон містив 50 г білка. При першому дослідженні у 17 хворих основної групи азотистий баланс був від слабо до різко позитивного, а у 5 - негативним. Такі ж різноспрямовані зміни азотистого балансу були виявлені і у хворих контрольної групи. При цьому чіткої залежності між тяжкістю ниркової недостатності і рівнем азотистого балансу не було. На рис. 106 представлена динаміка азотистого балансу в клініці у обстежених хворих. З нього видно тенденція до нормалізації азотистого балансу у хворих, які отримували малоазотистое харчування, і відсутність її у хворих контрольної групи.
Рис. 106. Середні величини показників азотистого балансу у хворих, що знаходяться на низкобелковой (а) та звичайної (б) дієті.
Коса штрихування - дані при надходженні в стаціонар, світлі стовпчики - дані при виписці із стаціонару, клітинна штрихування - дані через 6, 12, 18 і 37 місяців спостереження.
