Зі сказаного випливає, що далеко не у всіх випадках механічної травми виникає травматичний шок, і тому поширений в травматології тезу, що свідчить, що одним з головних елементів допомоги потерпілим при травмах є профілактика травматичного шоку, навряд чи правомочний для всіх видів пошкоджень. Якщо при цьому врахувати, що в умовах виникнення осередків масового травматизму (аварії, катастрофи, обвали тощо) потрібно одномоментне надання допомоги великій кількості постраждалих, а можливості медичних працівників, як правило, досить обмежені, то стає очевидною необхідність сортування, або так званої диференціації постраждалих - виділення таких контингентів, у яких виникнення і розвиток травматичного шоку найбільш вірогідні, для того щоб саме мм були здійснені профілактичні і лікувальні протишокові заходи.
Нами проаналізовано 495 випадків механічних травм, обтяжених травматичним шоком (матеріали лікувальних установ Чіти і Кемеровської обласної травматологічної лікарні).
Було встановлено, що серед постраждалих ізольовану травму мали 150 осіб (30,3%), а поєднану - 345 (69,7%) (табл. 5).
| Вік хворих, роки | Всього хворих | В тому числі | Летальність, % | ||
| абс. число | % | вижили | померли | ||
| До 14 15-55 Старше 55 |
31 408 56 |
6,3 82,4 11,3 |
19 260 26 |
12 148 30 |
38,6 36,2 53,5 |
| Всього... | 495 | 100 | 305 (61,6%) | 190 (38,4%) | 100 |
Таким чином, серед «шокогенных» травм переважають поєднані ушкодження, а ізольовані складають приблизно одну третину всіх спостережень.
Із загального числа хворих найбільш стійка до травми і працездатна група постраждалих (15 - 55 років) у загальній складності склала 83,4%, що свідчить про серйозність були у постраждалих пошкоджень.
Обширність анатомічних пошкоджень і значна тяжкість перебігу травматичного процесу підтверджується ще і тим, що із загального числа хворих померло 190 осіб (38,4%). Звертає на себе увагу найбільш висока летальність серед дітей до 14 років (12 з 31) та осіб старше 55 років (30 з 56).
Що стосується статі постраждалих, то виражених розходжень виявити не вдалося, за винятком того, що чоловіків серед всіх постраждалих значно більше жінок - 75,9%.
Таким чином, травматичний шок може розвиватися при ізольованих травмах самої різної локалізації, але тим не менше звертає на себе увагу його найбільша частота при травмах тазу (16%), стегна (21,3%) і гомілки (18%). Дещо рідше травматичний шок розвивається при ізольованих травмах грудей (14%) і плеча (8,6%). При ізольованих травмах інших локалізацій травматичний шок зустрічається відносно рідко - 1-6% випадків.
Поряд з цим виявляється і відома залежність між локалізацією пошкоджень і вагою травматичного шоку. Так, серед постраждалих з ізольованою травмою легкий шок був зареєстрований у 54,6% випадків, а тяжкий - у 45,4%. Причому найбільш часто важкий шок спостерігається при ізольованій травмі стегна (20 з 32), живота (11 з 15), грудей (9 з 21), гомілки (10 з 27) і тазу (12 з 26). При травмах плеча важкий шок був зареєстрований у 6 спостереженнях з 13, при ізольованих травмах інших локалізацій шок відзначений не був.
Не менш цікаві дані про клінічні випадки у цієї групи постраждалих. Як показано в табл. 6, летальність серед них склала 22,6%, причому в основному це були хворі, госпитализировавшиеся в стані важкого шоку з ізольованою травмою стегна, грудях, тазу, живота і гомілки. При ізольованих травмах інших локалізацій клінічні результати у всіх випадках були сприятливими.
| Форми шоку і результат | Ізольована механічна травма | Поєднана механічна травма |
| Легка форма Важка » Померло хворих Видужало » |
54,6 45,4 22,6 77,4 |
39,1 60,9 43,6 56,4 |
