Санітарно-освітню роботу жіноча консультація проводить силами лікарів, акушерок і працівників соціально-правового кабінету у вигляді бесід, лекцій, виступів по радіо, у пресі, вечорів питань і відповідей і т. д.
В тематику лекцій і бесід слід включати такі питання, як шкоду аборту, гігієна жінки в різні періоди її життя, ранні ознаки раку статевих органів, значення профілактичних оглядів та ін.
Для більшої переконливості й інтересу до них рекомендується приводити найбільш демонстративні приклади з практики, посилатися на матеріали статистичних даних, відображати досягнення радянської охорони здоров'я.
Для проведення лекцій та бесід у жіночих консультаціях, пологових будинках, лікарнях, на зборах робітниць і колгоспниць можуть рекомендуватися наступні теми:
1. Турбота Радянської держави про охорону материнства і дитинства.
2. Гігієна жінки в різні періоди її життя:
3. Вагітність як фізіологічний стан організму.
4. Попередження патології вагітності і пологів.
5. Статеве життя жінки та її гігієна.
6. Аборт і його вплив на організм жінки, протизаплідні засоби.
7. Запальні гінекологічні захворювання та їх попередження.
8. Профілактика злоякісних новоутворень жіночих статевих органів.
9. Венеричні захворювання та їх попередження.
10. Жіноча консультація та її завдання.
У вестибюлі консультації, у гінекологічних відділеннях лікарень бажано мати постійно діючі виставки, зміст яких відбивало б актуальні питання оздоровлення жінок.
Торкаючись документації установ амбулаторного типу, слід зазначити, що робота жіночих консультацій по проведенню профілактичних оглядів відображається у відповідних звітних даних, за якими можна судити про обсяг діяльності їх та про виявлені захворюваннях серед оглянутих жінок. На кожну хвору заводять амбулаторну карту, незалежно від того, лікується вона в одного чи декількох лікарів.
Якщо вона госпіталізується, амбулаторну картку потрібно передавати в стаціонар і зберігати в історії хвороби. Після виписки хворий зі стаціонару карта амбулаторного хворого повертається в жіночу консультацію. В амбулаторній карті хворий повинен бути фіксований діагноз при першому і при наступних відвідинах. Якщо хворий звертається до лікаря іншої спеціальності, він також повинен виставити свій діагноз.
В відповідності з інструктивно-методичним зазначенням Міністерства охорони здоров'я СРСР заключні діагнози реєструються на всіх осіб, які проживають в районі обслуговування, а також на працюючих на прикріплених до поліклініки підприємствах. Заповнені статистичні талони зберігаються протягом року і після використання для річного звіту можуть бути знищені.
Талон на прийом до лікаря (облікова форма № 25-г) заповнюється на кожну хвору, яка звернулася до нього. При направленні хворий з гінекологічним захворюванням на консультацію у допоміжні кабінети використовуються інші талони (форма № 28). У них консультанти фіксують свій висновок, що лікуючий лікар переносить в медичну карту.
Процедурні листки ведуть середні медичні працівники, причому на кожен вид маніпуляцій заводять окремий, в ньому протягом місяця записують усіх спрямованих для цього хворих. Якщо хвора одночасно отримує кілька процедур, вона реєструється у відповідній кількості листків.
Контрольні карти диспансерного хворого (облікова форма № 30) не замінять амбулаторних і ведуться лікарями, що здійснюють диспансерне спостереження. В них записується первинний діагноз, діагноз в момент взяття хворий на облік даним закладом, діагноз, встановлений вперше в житті, і динаміка захворювань у клінічних груп. Обов'язково вказується причина зняття з обліку.
