Другим після домашнього пилу побутовим алергеном, часто викликають сенсибілізацію, є перо подушки. Перо так само, як попередній алерген, є в основному етіологічним фактором респіраторних алергозів: бронхіальної астми, предастмы, алергічного риніту, рідко - інших захворювань.
У специфічній діагностиці пір'яний сенсибілізації використовуються ті ж тести, що і в діагностиці пиловий - анамнез, КСП, ПНТ і ПІТ, і для диференціальної діагностики субклінічної алергії і псевдоаллергических реакцій лабораторні тести - РДТК, РДБК, РЛЛ, PACT. Інформативність різних тестів далеко не однозначна. Особливо невисоке діагностичне значення має анамнез, мабуть, внаслідок поєднання у дітей пір'яний сенсибілізації з іншими видами алергії, які маскують її. Типовим для пір'яного анамнезу (ПрА) є загострення захворювання під час сну дитини і поліпшення стану після заміни пір'яних подушок на ватяні. Анамнез у наших спостереженнях виявився позитивним тільки у 7, 16%, а етіологічна роль пера подушки встановлена у 15,55% хворих, тобто в 2 рази частіше. І хоча позитивні дані в 100% корелювали з комплексом інших тестів і в 97,56% випадків - з провокаційним (табл. 2.9), при негативному анамнезі у 21,65% виявлена іншими тестами сенсибілізація до перу і більш ніж у третини з них (8,45%) етіологічно значуща. Це свідчить про недостатній інформативності анамнезу в діагностиці пір'яний сенсибілізації, що може бути причиною її не виявлення.
Другим етапом діагностики пір'яний сенсибілізації є шкірне скаріфікаціонние тестування з алергеном пера. З таблиці 2.9 видно, що позитивна КСП корелює з комплексом інших тестів в 85,63% випадків, але значно рідше-з провокаційним (40,72%). Це свідчить про те, що позитивна КСП при пір'яний сенсибілізації менш ніж у половині випадків вказує на етіологічну значимість алергену, а у більшості відображає субклінічну пір'яну сенсибілізацію (45,20%) та у частини хворих (14,37%) - її хибнопозитивний характер. З іншого боку, при негативному результаті КСП у 7,40% хворих встановлена іншими тестами сенсибілізація до перу, з них у половині випадків (3,70%) - етіологічно значуща, підтверджена провокаційною пробій. Отримані дані вказують на високу інформативність шкірних проб у діагностиці пір'яний сенсибілізації взагалі, але недостатню у виявленні етіологічної значущості алергену. Це свідчить про необхідність широкого застосування провокаційних проб для уточнення ролі алергену в захворюванні.
Аналогічні результати отримані щодо РПК, РДТК, РЛЛ. Їх позитивний результат у 77-98% корелює з комплексом інших тестів, але лише в половині випадків - з провокаційним, тобто з однаковою частотою відображає і етіологічно значиму, і субклінічну алергію, а в частині випадків є хибнопозитивним. Недостатньо достовірні і негативні результати РПК, РДТК і РЛЛ, особливо двох останніх. При їх негативних даних іншими тестами встановлена пір'яна сенсибілізація в 40-50% випадків, але в основному субклінічна. Слід зазначити, що з наростанням інтенсивності шкірних і лабораторних тестів підвищується їх інформативність у діагностиці пір'яний сенсибілізації взагалі та етіологічної зокрема. Однак на відміну від пилової не виявляється чіткої закономірності між інтенсивністю реакцій і гіперчутливістю хворого до алергену. У частині випадків навіть різко позитивні результати( + + +, + + + -(-) шкірних проб та лабораторних тестів відображають хибнопозитивний результат і субклінічну пір'яну сенсибілізацію.
Все це свідчить про труднощі інтерпретації результатів окремих аллерготестов в діагностиці пір'яний сенсибілізації та вказує на необхідність комплексного етапного обстеження хворих по алгоритму, що використовується для діагностики пиловий алергії (рис. 2.2). Особливо показані в діагностиці пір'яний сенсибілізації провокаційні проби, оскільки у дітей часто виявляється субклінічна пір'яна сенсибілізація, вимагає іншого підходу в лікуванні порівняно з манифестной.
