Поворотний ревматизм

Схильність до рецидивування, посилюється по мірі виникнення нових атак, - одна з характерних рис ревматизму. В результаті супроводжуючих рецидиви прогресуючих порушень трофіки і регуляторних процесів помітно змінюється і характер перебігу хвороби зі значним зростанням питомої ваги затяжних і безперервно-рецидивуючих варіантів. З іншого боку, А. С. Лабінська (1975) на матеріалі клініки Інституту ревматизму АМН СРСР показала, що у хворих зворотним ревматизм сприйнятливість до стрептококових інфекцій, зокрема внутрішньолікарняними, більш значна, ніж у хворих неревматическими захворюваннями. Встановлено, що інфікування хворих стрептококом групи А викликало загострення ревматизму і переобтяження ознак кардиту майже у 2/3 хворих. Ще раніше Stollerman (1964) також звертав увагу на придбання хворими на ревматизм після першої атаки підвищеної чутливості до стрептокока.
За матеріалами клініки Інституту ревматизму АМН СРСР, при первинному та відкликання ревматизмі відзначаються певні співвідношення гострих і хронічних форм захворювання (табл. 5).

Таблиця 5. Частота окремих варіантів перебігу первинного і поворотного ревматизму
Ревматизм Всього хворих Протягом
гострий і підгострий безперервно-рецидивуючий затяжне
Первинний
Поворотний
200
200
155
56
5
22
40
122

Аналогічні дані наводить Р. С. Козлов (1975) за матеріалами клініки госпітальної терапії Ярославського медичного інституту: 177 хворих зворотним ревмокардитом у 57,1% було затяжний перебіг, а в інших - гострий і підгострий (16,4%), безперервно-рецидивуючий (7,3%) і латентний (19,2%).
Подібно первинного, поворотний ревматизм може виражатися в розвитку суглобового синдрому, васкулітів різної локалізації, залученні серозних оболонок, легень, нервової системи та інших органів. Постійним його симптомом є кардит, клінічний перебіг якого в основному і визначає характер перебігу рецидиву.
При цьому по мірі виникнення нових атак поряд з урежением і ослабленням суглобового синдрому відзначається прогресивне погіршення кардіальної патології за рахунок наростання клапанного і м'язового ураження серця. При безперервно-рецидивуючому ревматизмі відзначається тенденція до почастішання вісцеральних локалізацій процесу. Безпосереднім наслідком зазначеної еволюції клінічної картини хвороби є прогресуюча недостатність кровообігу, функціональна недостатність інших органів та тканин, що втягуються в процес або страждають вдруге в результаті хронічної гіпоксії і порушення обміну речовин, тромбоемболічні ускладнення різної локалізації.