Значення комплексного дослідження функції нирок

Окремо взяті величини клиренсов різних речовин можуть бути в межах нормальних величин, але це не завжди виключає ниркове захворювання. Слід пам'ятати, що метод «очищення» дає лише загальне кількісне вираження функцій всіх клубочків або канальців. Між тим, окремі нефрони можуть бути вимкнені або функціонувати надмірно, тому для більш правильного уявлення про функції хворої нирки в клініці важливо зіставлення окремих одночасно отриманих показників.
Дослідження різних процесів в нирці невід'ємно пов'язані. Наприклад, при визначенні реабсорбционной і секреторної функцій канальців необхідно визначення клубочкової фільтрації. Дослідження ниркового кровотоку не заважає визначенню клубочкової фільтрації. Раціонально спочатку комплексне дослідження клубочкової фільтрації і ниркового кровотоку з подальшим визначенням максимальної канальцевої секреції. Спеціальні дослідження над людьми показали можливість одночасного визначення ТmG і ТmD, тобто незалежність цих процесів один від одного (Smith, 1943).
Шляхом зіставлення можна одержати нові відомості, які не випливають з окремих визначень. Так, шляхом обчислення клубочкової фільтрації до ефективного нирковому плазмотоку визначається фільтраційна фракція (FF). Цей показник виражається у відсотках і характеризує частку плазмотоку, подвергшегося фільтрації. У нормі FF дорівнює приблизно 20% (в наших дослідженнях - 21,2 ± 2,28%). Обчислення фільтраційної фракції в клініці має діагностичне значення, так як вказує на стан прохідності клубочкових мембран і клубочкову гемодинаміку. Співвідношення величин ниркового плазмотоку і максимальної канальцевої секреції (ТD/TmD) більш точно характеризує кровопостачання нирки на одиницю функціонуючої паренхіми. В нормі цей показник дорівнює 14. Низькі величини його вказують на відносну ішемію нирок. Відношення величини клубочкової фільтрації до максимальної канальцевої секреції (Ccr, in/TmD) дає уявлення про відносною величиною клубочкової фільтрації на одиницю функціонуючої канальцевої тканини, тобто визначає клубочково-канальцевий баланс. У здорових людей цей показник дорівнює 2,7. Про клубочково-канальцевом балансі можна судити також по співвідношенню величини клубочкової фільтрації і максимальної канальцевої реабсорбції глюкози, яке в нормі дорівнює 0,35. Відношення між реабсорбуючої і секреторній функції канальців вказує на переважне поразка однієї із зазначених функцій, що має діагностичне значення при гломеруло - і пієлонефрит і гіпертонічної хвороби. Ставлення осмолярності сечі до осмолярності плазми (Uosm/Posm) характеризує осмотичний концентрування сечі. Зіставлення величин максимальної реабсорбції осмотично вільної води і клубочкової фільтрації дає уявлення про концентраційної здатності нирки на одиницю швидкості фільтрації. Зниження цього показника вказує на первинне залучення в патологічний процес концентрує механізму.