У тих випадках, коли потреби дитини в їжі в силу тих чи інших причин не можуть бути повністю задоволені лише одним жіночим молоком, а час введення звичайного нормального прикорму ще не настало, необхідно доповнювати харчування дитини штучними сумішами. У цих випадках вводиться додатково їжа носить назву догодовування, а самий метод годування дитини грудним молоком та штучними сумішами називається змішаним вигодовуванням, або докармливанием.
Діти старше 2-3 місяців порівняно добре переносять змішане вигодовування і розвиваються при ньому абсолютно правильно, якщо основною їжею дитини залишається грудне молоко, а догодовування тільки доповнює його. Протягом перших 6-8 тижнів життя змішане вигодовування по своїй ефективності в значній мірі поступається грудного. Хоча більшість дітей і в цьому ранньому віці цілком задовільно справляється з невеликими кількостями чужорідної їжі, але все ж без крайньої необхідності не слід вдаватися до змішаного вигодовування.
Показання до змішаного вигодовування можуть бути: 1) з боку матері: гіпогалактія, тимчасова і постійна, хронічні захворювання матері, що вимагають обмеження числа годувань, і дефекти материнського молока (мало жиру, цукру тощо); 2) з боку дитини: деякі патологічні стани, що вимагають обмеження одержуваного дитиною молока (важкі і стійкі прояви ексудативного діатезу, еритродермія, важкі анемії), і підвищена потреба у деяких харчових інгредієнтах, іноді відзначається у дітей (недоноски, діти з хронічними розладами харчування тощо); 3) показання соціально-побутового характеру: якщо умови роботи матері не дозволяють проводити годування дитину тільки грудьми, а також у закритих закладах для дітей раннього віку, коли зцідженим молоком не вдається повністю задовольнити всіх нужденних в ньому дітей.
У багатьох випадках зазначені причини можуть носити тимчасовий характер. Коли вдається їх усунути, догодовування слід відмінити і повернутися до природного вигодовування жіночим молоком.
Правила і техніка змішаного вигодовування, При змішаному вигодовуванні набагато легше, ніж при природному, можуть виникнути як перегодовування, так і недогодівля дитини. Щоб уникнути цього слід перш за все з'ясувати, скільки дитина отримує грудного молока, що дозволяє правильно встановити кількість необхідного йому догодовування. Це легко вдається і в тих випадках, коли є можливість або систематично контролювати на вагах кількість молока, висмоктує дитина дитиною при кожному годуванні, або коли дитина вигодовується зцідженим жіночим молоком. Знаючи точно кількість одержуваного дитиною молока і вікову потребу його в молоці, легко призначити догодовування в кількості, більш або менш еквівалентному відсутня кількості материнського молока.
Якщо добова кількість молока, висмоктує дитина з грудей, точно не відомо, доводиться обмежитися приблизними даними, заснованими на результатах кількох контрольних зважувань в різні години дня. З'ясувавши, скільки приблизно дитині не вистачає грудного молока, треба призначити догодовування, до якого дитину слід привчати поступово: у перші дні докорм дається в кількості, значно меншій, ніж потрібно дитині, а в наступні дні швидко підвищується і доводиться до належної у ньому потреби.
Докорм можна давати один або кілька разів протягом доби у вигляді самостійних годувань, чергуючи їх з прикладанням дитини тільки до грудей в інші години прийому їжі, або ж докорм дають при одному або декількох годувань одночасно з жіночим молоком - як доповнення до нього. Останній спосіб показаний при гіпогалактії, коли більш частими прикладываниями дитини до грудей вдається стимулювати лактацію, а також якщо дитина виявляє підвищену чутливість до чужорідної їжі й з деяким працею пристосовується до догодовування.
Як догодовування здоровим дітям для тривалого застосування призначають прості молочні суміші (половинне і двох-третное молоко зі слизовими відварами), незбиране молоко з 5 - 10% цукру, кефір і його розведення(1:1; 2: 1), суміші Бидерта, вершково-молочну суміш Сперанського, суміш Чистякової та ін Ці суміші призначають при переході на змішане вигодовування в тих випадках, коли є тільки кількісний недолік жіночого молока.
При призначенні догодовування, коли він вводиться для корекції наявних дефектів материнського молока щодо вмісту в ньому основних харчових інгредієнтів, при індивідуально підвищеної потреби дитини в тому чи іншому з основних харчових почав (у недоношених дітей) або, навпаки, при відносній невыносливости до деякого з них (при ексудативному діатезі), при необхідності зменшити обсяг їжі (при відрижці, блювота), не знижуючи, однак, її калорійності, і т. д. показано призначення в якості догодовування лікувальних сумішей: концентрованих (багатих білками, жирами та вуглеводами) знежирених (збиванні), підкислених безмолочних сумішей сортів їжі (мигдальне та соєве молоко), пудингів, плазмона, сиру і т. д.
У тих випадках, коли догодовування вводиться в дуже невеликій кількості, а основну їжу становить грудне молоко, зазначені лікувальні суміші можуть призначатися на тривалий термін.
При змішаному вигодовуванні загальне число годувань залишається таким же, як і при природному; бажано, щоб кількість прикладань до грудей було не менше 3, так як при більш рідкісних годувань грудьми дуже швидко зникає молоко у матері.
Калорійний коефіцієнт добового харчового раціону дитини, що одержує змішане годування, повинен бути на 5-10% вище, ніж при природному вигодовуванні. Дещо змінюється і співвідношення між білками, жирами і вуглеводами, так як кількість білка, що дається дитині на 1 кг його ваги, дещо збільшується, а кількість жиру і вуглеводів залишається майже без змін. Це співвідношення в залежності від кількості введеного догодовування наближається до 1:2:4.
Дітям, які перебувають на змішаному вигодовуванні, фруктові соки призначають з 3, а прикорм з 5 місяців. Щодо послідовності призначення різних видів прикорму, часу відлучення від грудей і т. д. в основному дотримуються ті ж правила, що і при природному вигодовуванні.