З метою охорони джерел централізованого водопостачання від забруднень санітарним законодавством СРСР встановлена зона санітарної охорони джерел водопостачання, яка являє собою територію близько вододжерела з особливим санітарним режимом. Ця територія поділяється на три пояси (рис. 13).
Рис. 13. Схема охоронній зони водопроводу. 1 - зона суворого режиму; 2 - зона спостереження; 3 - зона обмеження.
1. Пояс суворого режиму; у нього входить територія, на якій розташоване місце водозабору і всі головні споруди водопровідної станції. Ця територія огороджується, суворо охороняється і в її межах дозволяється перебування тільки осіб, безпосередньо пов'язаних з роботою на водопровідній станції. Кордони цієї зони охоплюють весь ділянку водозабору.
2. Пояс обмежень; охоплює територію, навколишнє джерело водопостачання і басейн його живлення. Розміщення на цій території житлових, громадських, промислових і транспортних об'єктів, а також об'єктів сільського господарства регулюється органами санітарного нагляду. У межах цієї зони забороняється або обмежується спуск стічних вод, які можуть погіршити якість води в річці, не дозволяється використання водоймища для спортивних цілей, для купання людей, прання білизни, водопою худоби і т. д.
В зоні обмежень будівництво тваринницьких ферм, інфекційних лікарень та інших об'єктів, покидьки яких можуть забруднити водойму, дозволяється лише при умовах, що гарантують джерело водопостачання від несприятливого впливу. Тут повинні проводитися строго всі заходи по санітарному благоустрою населених місць: пристрій непроникних вигребів, ліквідація звалищ і т. п. Зона обмежень простягається в залежності від місцевих умов на 20-25 км вище місця водозабору і декількох сотень метрів нижче.
3. Пояс спостережень; охоплює територію першого і другого поясів, а також територію, займану населеним пунктом, мають яку-небудь зв'язок з джерелом водопостачання. Тут ведеться ретельний облік епідеміологічної захворюваності та проводяться заходи щодо попередження занесення інфекції на територію першого і другого поясів. Кордони цієї зони визначаються, виходячи з конкретних санітарно-епідеміологічних умов.
Крім регламентації зон санітарної охорони вододжерел, в СРСР діють «Правила охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами», які містять гранично допустимі концентрації токсичних речовин у стічних водах перед спуском їх у водойми.
