Область обмежена спереду грудино-ключично-соскоподібного м'яза, ззаду трапецієподібної м'язом, знизу - ключицею. В області вдається промацати поперечні відростки хребців і відповідно середині ключиці - пульсуючу підключичну артерію (рис. 108).
Рис. 108. Бічний трикутник шиї з топографією грудного лімфатичного протоку.
1 - v. jugularis interna; 2 - a. carotis communis; 3 - n. vagus; 4 - a. vertebralis; 5 - m. sternocleidomastoideus; 6 - n. accessorius; 7 - n. phrenicus; 8 і 18 - a. cervicalis superficialis; 9 - a. transversa colli; 10 - a. suprascapularis; 11 - m. trapezius; 12-plexus brachialis; - clavicula; 14 - a. subclavia; 15 - m. scalenus anterior; 16 - v. subclavia; 17 - a. thoracica interna; 19 - ductus thoracicus; 20 - truncus lymphaticus jugularis; 21 - truncus lymphaticus subclavius; 22 - truncus thoracicus internus; 23 - трахея.
Шкіра області тонка і рухлива. Поверхнева фасція містить волокна m. platysma. В клітковині під фасцією розташовані nn. supraclaviculares. Нерви іннервують шкіру бічної області шиї та грудної клітки нижче ключиці. Зовнішня яремна вена, перетинаючи косо зверху вниз назовні середню третину грудино-ключично-соскоподібного м'яза, виходить в бічну область шиї. Тут вона по задньому краю названої м'язи до ключиці і йде під фасції, зливаючись з підключичної віднем. Власна фасція шиї представлена щільним листком, наступним від м'язів, що формують область, на передню поверхню ключиці. Третя фасція шиї з оповитою нею м'язом (m. omohyoideus) поширюється лише в нижневнутренней зоні бічного трикутника шиї. Положення цієї м'язи дозволяє виділити лопатково-ключичный трикутник-trigonum omoclaviculare. Під фасціями розташоване клетчаточное простір, замкнутий ззаду предпозвоночной фасцією. Клітковина простору поширюється в щілини між ключицею з підключичної м'язом і першим ребром, між ключицею з її м'язом і m. sternocleidomastoideus і передній сходовому м'язом (spatium antescalenum) і між передньою і середньою сходової м'язом (spatium interscalenum). У зазначені щілини проходять судини і нерви. За ним можливе поширення гнійних процесів з боковій ділянці шиї у сусідні області.
У клетчаточном просторі області найбільш поверхнево розташовується підключична вена. Виходячи з пахвової западини, вона лише верхнім краєм своєї дуги піднімається вище ключиці і направляється в spatium antescalenium. У межах trigonum omoclayiculare v. subclavia зливається з v. jugularis interna і приймає в себе загальний стовбур vv. jugularis externa et anterior, vertebralis, thoraco-acromialis. Стінки вен цій області зрощені з фасціями, при пораненнях судини зяють і засмоктують в себе повітря.
У венозні яремні кути, утворені злиттям внутрішньої яремної і підключичної вен, що впадають лімфатичні шляхи: лівий - грудна протока (ductus thoracicus), правий - правий лімфатичний протока (ductus lymphaticus dexter).
Грудний проток, покинувши заднє середостіння, утворює на шиї дугу, піднімається до рівня VI шийного хребця. Дуга, відокремившись від хребта, направляється вліво і вперед, слід між лівими загальної сонної і підключичної артерії, далі між хребтовою артерією і внутрішньої яремної веною і перед впадінням у венозне русло утворює розширення - sinus lymphaticus. Протока може вливатися в яремний венозний кут, так і в підключичну або внутрішню яремну вену. Перед впадінням у венозну систему ductus thoracicus іноді утворює дельту. В дугу протоки вливаються такі лімфатичні стовбури: 1) яремний, що йде вздовж внутрішньої яремної вени від лівої половини голови і шиї; 2) підключичний, наступний з підключичної віднем від лівої верхньої кінцівки, і 3) внутрішній грудної, що прямує з внутрішніми грудними венами; від передніх відділів лівої половини грудної клітки, діафрагми.
Правий яремний венозний кут приймає правий лімфатичний протока (ductus lymphaticus dexter), має протяжність до 1,5 см і утворюється від злиття яремній, підключичної, внутрішнього грудного і бронхосредостенного лімфатичного стовбурів. Останній стовбур, що збирає лімфу від правого легкого, правої половини серця, правої половини стравоходу, нижній частині трахеї і стінки правої половини грудної порожнини. Перераховані лімфатичні стовбури можуть вливатися і роздільно у венозне русло.
В spatium antescalenum проходить діафрагмальний нерв (n. phrenicus), иннервирующий в основному діафрагму. Він формується з пучків, що належать шийного (С3 і С4) і плечового (С5) сплетінням. Нерв лежить на передній поверхні передньої сходової м'язи, перетинаючи її зверху вниз і ззовні всередину. Далі, проходячи попереду внутрішньої третини підключичної артерії, він йде в грудну порожнину.
За передній сходовому м'язом, тобто в spatium interscalenum, розташовуються підключична артерія і плечове сплетіння. Посудину ділять на три відділи: передній сходовому м'язи, позаду м'язи і назовні від неї до зовнішнього краю I ребра, де визначається вже пахвова артерія. Найбільш доступна для перев'язки артерії у ділянці по виході з-за сходовому м'язи. Позаду до підключичної артерії прилягає купол плеври, а вище і дещо глибше розташовані стовбури плечового нервового сплетіння. Проходячи в пахвову западину, артерія проектується на середину ключиці. Від підключичної артерії відходять такі гілки: від першого відділу - a. vertebralis, a. thoracica interna, а. thyreocervicalis, від другого відділу - truncus costocervicalis і від третього відділу - a. transversa colli.
Плечове сплетення (plexus brachialis) формується з передніх гілок V-VIII шийних та і грудного спинномозкових нервів. Трьома стовбурами воно з межлестнічний щілини йде під ключицю, розташовуючись глибше, вище і назовні від підключичної артерії. На шиї від сплетення відходять нерви для іннервації глибоких м'язів шиї і м'язів плечового пояса: n. dorsalis scapulae, n. thoracicus longus, n. subclavius, n. suprascapularis, n. subscapularis, n. thoracodorsalis. Нижній пучок сплетення іноді помилково приймають за підключичну, артерію. В клітковині бічного трикутника шиї у межах її верхньої третини проходить додатковий нерв (n. accessorius), иннервирующий грудинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібну м'язи. Перетин цього нерва веде до паралічу зазначених м'язів і до згинання шиї в здорову сторону.
