Сифіліс завдає психічну травму хворому. Специфічне лікування препаратами сальварсана в першому його курсі, нескінченні наступні вливання, насичення препаратами до меж інтоксикації також небайдужі для нервової системи. З'являються ускладнення, які позначаються на всьому організмі і в особливості на нервовій системі, що веде до минущих і стійким вегетативних і психічних зрушень і деградації. Церебро-вегето-астенічний синдром - нерідке явище, яке виникає в результаті специфічної терапії.
Сифіліс і пов'язане з ним часте ураження оболонок судин мозку, не кажучи вже про інших грубих структурних поразках мозкової речовини, порушують динаміку, гармонію мозкових процесів, астенизируют психіку, створюють психічні відхилення.
Труднощі для лікуючого лікаря поглиблюються ще й тим, що нервово-психічні та вегетативні розлади часто не мають тих відмітних властивостей, які дозволяли б з усією визначеністю або відносити їх за рахунок психічної реактивності, або пов'язувати з лікуванням, або приписувати активного нейросифілісу.
Таким чином, стан психіки при сифілісі має виняткове значення. Звідси від лікаря потрібно не тільки уміння спостерігати хворого, вчасно констатувати зміни його поведінки, характеру, правильно розцінювати їх, але і бути майстерним психотерапевтом, дак як останнє забезпечує безперебійне лікування, безвідмовне проведення всіх необхідних заходів, а головне дає можливість хворому при всіх випробуваннях зберегти повноцінність психіки.
