Довгастий мозок (medulla oblongata) має конусоподібну форму і є продовженням спинного мозку. Нижня його межа - місце виходу переднього і заднього корінців I пари шийних нервів спинного мозку, верхня - нижній край мосту. У черепі довгастий мозок розташовується на його схилі. Довгастий мозок має вентральній, бічні і дорсальну поверхні. На вентральній поверхні є глибока серединна щілина (fissura mediana anterior), що розташована між пірамідами (pyramides). В глибині щілини видно перехрещуються пірамідні волокна (tr. corticospinalis lateralis) (рис. 463). На латеральної стороні між пірамідами і оливами є передня бічна борозна (sulcus lateralis anterior). В області цієї борозни виходить під'язиковий нерв. У борозні між пірамідою, оливою (oliva) і заднім краєм моста виходить VI і VII пари черепно-мозкових нервів. З довгастого мозку (на основу мозку) між середніми ніжками мозочка виходять IX і X, а трохи нижче - XI пара черепних нервів, які залишають довгастий мозок в області задньої латеральної борозни (sulcus lateralis posterior), що розташовується між оливою та передньою ніжкою мозочка. Бічна поверхня довгастого мозку включає латеральний канатик (funiculus lateralis), який триває в нижню ніжку мозочка (pedunculus cerebellaris inferior). Верхня частина дорсальній поверхні довгастого мозку розгорнута, утворюючи нижню частину ромбовидної ямки (fossa rhomboidea), а внизу задні канатики довгастого мозку закінчуються горбком тонкого ядра (tuberculum nuclei gracilis) і горбком клиновидного ядра (tuberculum nuclei cuneati).
463. Вентральная поверхня довгастого мозку.
1 - nucl. n. hypoglossi; 2 - formatio reticularis; 3 - nucl. tractus spinalis n. trigemini; 4 - n. ambiguus; 5 - tr. olivocerebellaris; 6 - nucl. olivaris; 7 - n. vagus; 8 - n. accessorius; 9 - tr. pyramidalis; 10 - pyramis; 11 - fissura mediana anterior; 12 - sulcus lateralis anterior; 13 - n. hypoglossus; 14 - oliva; 15 - tr. tectospinalis; 16 - tr. rubrospinalis; 17 - pedunculus cerebellaris inferior; 18 - fasc. longitudinalis medialis.
В глибині довгастого мозку розташовуються ядра VIII - XII черепних нервів (див. с. 166).
На поперечному розрізі довгастого мозку на рівні олів видно з ядра і пучки провідних шляхів: 1) біля середньої лінії проходить медіальна петля (lemniscus medialis), яка утворена чутливими шляхами заднього, бічного і переднього канатиків спинного мозку; 2) в центральній частині розташовується кортикоспинальный шлях (tr. corticospinalis).
Заслуговують уваги також групи клітин: а) ретикулярного мелкоклеточного ядра (nucl. reticularis parvicellularis), що перебувають дорсолатеральнее від ретикулярних ядер мосту; б) ретикулярное вентральное ядро (nucl. reticularis ventralis); в) ретикулярное латеральне ядро (nucl. reticularis lateralis), триваюче в гигантоклеточное ядро мосту. Ретикулярна формація довгастого мозку пов'язана з ретикулярної формацією спинного мозку і мозочком (рис. 464).
 |
464. Схема розташування провідних шляхів і ядер на поперечному розрізі довгастого мозку. 1 - n. gracilis; 2 - n. cuneatus; 3 - шлях V пари черепних нервів; 4 - tr. spinocerebellaris posterior; 5 - tr. rubrospinalis; 6 - tr. spinocerebellaris anterior; 7 - tr. spinothalamicus lateralis; 8 - tr. corticospinalis; 9 - tr. reticulospinalis; 10 - tr. spinothalamicus anterior; 11 - ядро XII пари черепних нервів; 12 - tr. tectospinalis; 13 - дорсальное ядро X пари. |
Вікові особливості. Довгастий мозок у новонародженого має по відношенню до інших утворень головного мозку більшу масу, ніж у дорослого. Особливо добре розвинене дорсальное ядро блукаючого нерва, а також чітко виражена сегментація двоякого ядра (nucl. ambiguus). До 7 років нервові волокна довгастого мозку покриваються миелиновыми оболонками.