Пороком серця називаються органічні (стійкі) ураження клапанного апарату, як вроджені, так і придбані.
Набуті вади серця виникають на грунті ураження ендокарда (внутрішньої оболонки серця). В значній більшості випадків ці вади ревматичного походження.
Органічні ураження клапанного апарату у дітей розвиваються найчастіше у вигляді ураження двостулкового клапана (недостатність двостулкового клапана), який регулює потік крові в лівому передсердно-шлуночкового отвору.
Утворився компенсований порок серця (недостатність мітрального клапана) іноді не позначається істотно ні на здоров'я, ні на працездатності дітей; діти з таким пороком серця відвідують школу і не відстають у своєму фізичному розвитку від своїх однолітків; при фізичних навантаженнях не пред'являють будь-яких скарг.
При зовнішньому огляді таких дітей не завжди можна виявити захворювання. Лише при вислуховуванні серця виявляється характерний шум, що дає підставу запідозрити той чи інший вид пороку серця.
Правильне трактування серцевого шуму можлива лише при суворому обліку всіх даних розпиту хворого, ретельного клінічного обстеження або диспансерного спостереження.
Вади серця у дітей відрізняються від вад у дорослих тим, що у дітей часто спостерігаються спалахи і загострення ревматичного процесу.
Перебіг та наслідки ревматизму у дітей залежать від ряду факторів: віку дитини, стану реактивності організму, кількості перенесених рецидивів (загострень).
Велике значення має поінформованість батьків про стан здоров'я дітей та виконанні хворим режиму, призначеного лікарем.
Раннє розпізнавання ревматизму і своєчасне протиревматичний лікування мають дуже важливе значення для сприятливого результату хвороби.
Несприятливий вплив на результат ревматичного процесу роблять повторні рецидиви (загострення) хвороби, що супроводжуються розладом кровообігу.
Кожен новий рецидив (загострення) ревматизму відбивається на загальному стані хворого дитини і погіршує його серцеву діяльність.
Іноді рецидиви (загострення) ревматизму слідують один за іншим і процес приймає безперервно рецидивуючий перебіг, що значно погіршує прогноз.
Клінічна картина ревматизму у дітей має свої особливості. Ревматизм у дітей в дошкільному віці протікає важче, ніж у старших дітей.
У підлітків нерідко відзначається стертий перебіг гострих нападів хвороби, слабо виражена загальна інтоксикація і більш часте ураження серця, схильність до безперервно рецидивуючого перебігу.
При ревматизмі у дітей часто спостерігається ураження нервової системи у вигляді хореї. Ця форма ревматизму зустрічається переважно у дівчаток в період статевого розвитку. Хорея частіше протікає зі слабо вираженими симптомами.
Останнім часом гострі напади ревматизму з ураженням суглобів спостерігаються рідко.
У більшості дітей старшого шкільного віку, хворих на ревматизм, нервові симптоми відіграють велику роль в розвитку ревматичного процесу.
Дуже часто порушення вегетативної нервової системи з усім комплексом симптомів (головний біль, занепад сил, дратівливість, блідість, пітливість, холодні і вологі кінцівки, тахікардія, серцебиття) переважають у клінічній картині ревматизму.
Особливо характерним для ревматичного захворювання в цьому віці є болі в області серця.
У хворих на ревматизм дітей в період статевого розвитку суб'єктивні скарги часто не припиняються і в неактивній фазі хвороби.
Ранні симптоми ревматичного захворювання в період статевого дозрівання не відрізняються значною мірою від симптомів, які спостерігаються у маленьких дітей.
На відміну від більш молодого віку у підлітків початок нападу частіше має підгострий, затяжний перебіг. У цьому віці немає чітко виражених клінічних симптомів у вигляді припухлості суглобів, а зазначаються лише болі в суглобах (артралгії).
Так як період статевого розвитку протікає неоднаково у всіх дітей, то й характер та перебіг ревматизму у підлітків залежать також від їх індивідуальних особливостей.
У деяких здорових дітей в період статевого дозрівання спостерігаються функціональні порушення нервової системи, які дуже схожі на ревматичні захворювання.
Тому потрібне ретельне, іноді і тривалий, спостереження для того, щоб правильно оцінити скарги підлітка в цей час (Ст. Коларов, 1965).
