Освітлення робочих приміщень

У виробничих умовах раціональне освітлення відіграє надзвичайно важливу роль, так як при правильній організації вона підвищує продуктивність праці, покращує якість продукції, що сприяє зменшенню зорового стомлення і покращенню функціонального стану організму, забезпечує сприятливу санітарну обстановку праці та благоустрій робочих приміщень. Освітлення промислових будівель може бути природним або штучним. При цьому, незалежно від типу освітлення, воно повинно забезпечити достатній рівень освітленості і рівномірний розподіл світла на робочих місцях і в робочих приміщеннях, захист очей від сліпучої дії джерел світла і від надмірно високих яркостей, нарешті, найбільш сприятливий для ока і організму спектр джерел світла.
Природне освітлення робочих приміщень забезпечується наявністю світлових отворів, розташованих в різних частинах будівлі. З гігієнічної точки зору раціональними слід визнати одноповерхові будівлі з розташуванням светопроемов (ліхтарів) у покрівлі будівлі, так як в цьому випадку створюються більш сприятливі умови розподілу світлового потоку і більш високі рівні освітленості - верхнє освітлення *. Розрізняють також бічне освітлення, коли природне світло надходить через бічні светопроеми. Однак ізольоване верхнє освітлення зустрічається рідко. Часто одночасно з верхнім освітленням застосовується і бічне світло, забезпечуваний світло-прорізами (вікнами), розташованими в стінах будівлі. Таке освітлення промислових будівель носить назву комбінованого.
На промислових підприємствах у більшості випадків використовується бічне освітлення, хоча воно і володіє деякими недоліками. Основним з цих недоліків є нерівномірний розподіл світла по приміщенню, в результаті чого місця, віддалені від вікон, залишаються погано освітленими. При цьому різниця в освітленості поблизу від вікон і далеко від них тим більше, чим більше глибина приміщення. Ця негативна сторона бічного освітлення врахована при розробці норми природної освітленості і значною мірою усунена прийнятими рівнями освітлення (табл. 22).

Таблиця 22. Норми коефіцієнта природної освітленості (КЕО) в приміщеннях виробничих будівель
Розряд роботи Характер робіт, що виконуються в приміщенні Норми КЕО,%
вид робіт за ступенем точності розміри об'єкта розрізнення, мм при верхньому та комбінованому освітленні, середнє значення при бічному освітленні мінімальне значення
I
II
III
IV
V
VI


Особливо точні роботи
Роботи високої точності
Точні роботи
Роботи малої точності
Грубі роботи
Роботи, що потребують загального спостереження за ходом виробничого процесу
0,1 і менше
Понад 0,1 до 0,3
Понад 0,3 до 1
Понад 1 до 10
Більше 10


-
10
7
5
3
2


1
3,5
2
1,5
1
0,5


0,25

Крім місць розташування світлових отворів і їх величини, для забезпечення сприятливих умов природного освітлення велике значення має забарвлення стін і стелі робочих приміщень: чим світліше тону покриттів, тим вище і рівномірніше освітленість приміщення.
Для нормування рівнів денне освітлення промислових підприємств, так само як і для інших будівель, у гігієнічній практиці прийнято користуватися коефіцієнтом природної освітленості (КЕО, див. стор 152). Величина регламентованих рівнів КЕО визначається передусім характером виконуваної роботи: чим більшої точності вона вимагає (тобто чим менше розмір фіксується деталі), тим КЕО повинен бути вище. У той же час для будівель з різним розміщенням светопроемов принцип нормування і величини КЕО неоднакові.
Для будівель з верхнім світлом або при комбінації верхнього та бокового світла регламентується середнє значення КЕО, так як завдяки рівномірної освітленості приміщення саме це середнє значення найбільш правильно визначає достатність природного освітлення. Для будівель з бічним світлом, у зв'язку з нерівномірністю світлорозподілу, не нормується середній, а мінімальний КЕО, причому по точках, найбільш віддалених від вікон приміщення (див. табл. 22).
Важливо підкреслити, що зазначені норми встановлені з урахуванням ретельного нагляду за чистотою скління (миття вікон і ліхтарів), яке повинно проводитися не рідше 4 разів на рік у цехах, де є значне виділення в повітря пилу, диму, кіптяви і т. п., та не менше 2 разів в інших виробничих приміщеннях.
Для штучного освітлення промислових підприємств використовуються як лампи розжарювання, так і газорозрядні лампи: люмінесцентні та дугові ртутні - ДРЛ.
Їх розміщують в різного типу світильниках (див. стор 153). На вибір типів світильників для виробничих підприємств істотно впливають ще й умови повітряного середовища. Для цехів з агресивним середовищем доцільні світильники підвищеної надійності, з щільною внутрішньою порожниною, з гарним захистом внутрішніх частин арматури від корозії. У вологій або запорошеній середовищі необхідно застосовувати відповідні пилонепроникні або вологозахисні напівгерметичні світильники. У деяких випадках необхідні вибухобезпечні світильники. Для люмінесцентних ламп, крім того, необхідно враховувати ще і їх спектральний склад. У разі необхідності забезпечити правильну передачу кольору найкращими є лампи типу ЛД і ЛХБ, а в тих випадках, коли необхідність розрізнення колірних відтінків відсутня, слід орієнтуватися на лампи типу ЛБ або ЛТБ.
Правильний вибір типу і потужності ламп, а також системи освітлення дають можливість створити у виробничих приміщеннях найбільш раціональне освітлення робочих місць.
Величини рівнів освітленості робочих поверхонь за допомогою штучних джерел світла регламентовані в СРСР спеціальними нормами, які складені з урахуванням ряду різноманітних факторів (табл. 23).


У першу чергу це стосується характеру виконуваної роботи: чим більшого зорового напруги вимагає робота, тим вище повинна бути освітленість розрізняються об'єктів. Враховується також величина контрасту між об'єктом розрізнення і фоном а також яскравість самого фону.
Важливою особливістю норм штучного освітлення є той факт, що вони регламентують найменшу освітленість робочої поверхні, причому ці величини поставлені в залежність не тільки від системи освітлення, але і від типу застосовуваних джерел світла. При комбінованій системі освітлення є можливість створити на робочих поверхнях більш високі рівні освітленості, що робить цю систему більш бажаною. Однак у силу технологічних міркувань (наприклад, при відсутності фіксованих робочих місць) більш раціональною є система загального освітлення, що забезпечує достатньо рівномірний розподіл світла по приміщенню і виключає при правильному розташуванні світильників можливість появи різких тіней. З фізіолого-гігієнічної точки зору система загального освітлення особливо доцільна при використанні люмінесцентних ламп.
Важливим заходом при організації штучного освітлення промислових підприємств є обмеження сліпучої дії джерел світла. З цієї точки зору при організації загального освітлення найбільш доцільні світильники відбитого світла. Однак оскільки у промислових приміщеннях стелі і верхня частина стін частіше пофарбовані в темні кольори, застосування відбитого світла є недоцільним. Тому в робочих приміщеннях боротьба з ослепленностью при загальному, а також при місцевому освітленні здійснюється за допомогою світильників розсіяного світла, світлорозсіювальних ковпаків та ін (див. стор 153).
Крім того, обмеження засліпленості досягається підвісом світильників на певній відстані від очей працюючих. Найменші допустимі висоти підвісу світильників вказані в СН-245-63.

* Іноді світлові отвори використовуються і для аерації приміщень.

Таблиця 23. Норми штучного освітлення на робочих поверхнях у виробничих приміщеннях
Розмір об'єкта розрізнення, мм Розряд роботи Подразряд Контраст об'єкта з фоном Фон Найменша освітленість лк
при люмінесцентних лампах при лампах розжарювання
комбіноване освітлення одне загальне освітлення комбіноване освітлення одне загальне освітлення
1 2 3 4 5 6 7 8 9
0,1 і менше I а Малий Темний 3000 750 1500 300
б Малий Середній Світлий Темний 2000 750 1000 300
в Середній Великий Світлий Темний 1500 500 750 300
г Великий Світлий 750 300 400 150
Понад 0,1 до 0,3 II а Малий Темний 2000 750 1000 300
б Малий Середній Світлий Темний 1000 400 500 150
в Середній Великий Світлий Темний 750 200 400 100
г Великий Світлий 500 150 300 75
Понад 0,3 до 1 III а Малий Темний 1000 300 500 150
б Малий Середній Світлий Темний 750 200 400 100
в Середній Великий Світлий Темний 500 150 300 75
г Великий Світлий 400 150 200 50
Понад 1 до 10 IV а Малий Темний 150 150 150 50
б Малий Середній Світлий Темний 150 150 150 50
в Середній Великий Світлий Темний 100 100 100 30
г Великий Світлий 100 100 100 30
Більше 10 V - Незалежно від коефіцієнта відбиття фону і контрасту об'єкта з фоном 100 100 100 30
Вимагає загального спостереження за ходом виробничого процесу VI - Те ж 75 75 - 20