Найбільш широко поширені проби з визначенням питомої ваги сечі як основного показника концентраційної здатності нирок. Помилкою є проведення проби за Зимницьким або концентраційної проби в період сходження набряків, бо виявлені низькі цифри питомої ваги сприймаються як один з ознак ниркової недостатності. В період виражених набряків проба з сухоядением призводить до зниження питомої ваги перших порцій сечі (за рахунок мобілізації тканинної рідини) і тому не повинна проводитися. Треба також пам'ятати, що при масивній протеїнурії питома вага сечі може підвищуватись. З урахуванням зазначених помилок визначення питомої ваги сечі залишається одним з найбільш важливих функціональних тестів діяльності нирок. При артериолосклерозе нирок питома вага може дуже довго залишатися високою, в той час як інші функціональні проби істотно порушуються. Навпаки, при ураженні дистальних канальців (інтерстиціальний нефрит) питома вага сечі знижується рано. Проба з виділенням фарби фенолрот (фенолсульфофталеина) з відомою точністю дозволяє визначати канальцеву секрецію. Для правильної оцінки треба пам'ятати, що виділення фенолрот гальмується ртутними діуретиками, у зв'язку з чим ці медикаменти перед пробій застосовувати не можна. Секреція фенолрот залежить не тільки від функції канальцевого епітелію, але і від ниркового кровообігу. Тому в тих випадках, де останнім порушено, зниження виділення фарби не може бути доказом порушення функції канальців.
Проби з очищенням (кліренс-тест) все ширше входять у практичний вжиток. Особливо це відноситься до визначення клубочкової фільтрації по ендогенному креатиніну (Ссч), що є найбільш уживаним методом. Для запобігання помилок необхідно приводити одержувані дані до середньої величини поверхні тіла, рівній у дорослого 1,73 м2 (остання обчислюється за наявними номограмами). Обчислення клубочкової фільтрації буде помилковим при дуже малій кількості сечі (менше 1 мл/хв). Потрібно також пам'ятати, що фільтрація, визначена за креатиніну, є трохи завищеною порівняно з дійсною, яка визначається інулін. Визначення ниркового кровотоку по РАН (парааминогиппуровой кислоти) є найбільш точним, але в звичайній практиці для цієї мети використовується діодон (кардиотраст); необхідно пам'ятати, що в окремих хворих буває чутливість до йоду і розвиваються ускладнення, аж до шоку.
З віком нормальні показники функціональних проб знижуються. Всі функціональні проби, в тому числі і проби з очищенням, мають обмежене значення для діагнозу захворювання і швидше розкривають поширеність ниркового ураження, ніж його природу. Остаточні висновки не можуть даватися на підставі окремих проб і поодиноких досліджень.
