Історія хірургії на сечових і чоловічих статевих органах (урологія) пов'язана з діяльністю Н. І. Пирогова, С. П. Федорова, Ст. Н. Хольцова, Альбаррана, Ізраеля, Гюйоне та ін.
Операції на нирці різноманітні - від розсічення до повного видалення її, що визначається клінічними показаннями.
Для їх виконання, крім загально-хірургічних інструментів, використовують широкі дзеркала для розкриття глибокої рани, ниркові затискачі, сечоводо катетери і т. д.
Операції проводять під ендотрахеальний наркозом або інфільтраційної анестезією.
Найбільш зручне положення хворого під час операції - лежачи на здоровому баку з підкладеним під останні ребра валиком. Нога, розташована на столі, повинна бути злегка зігнута в тазостегновому і колінному суглобах.
Хірургічний доступ до нирки забезпечується розрізом, наступним по бісектрисі кута, утвореного XII ребром і зовнішнім краєм m. erector spinae (рис. 162). Розріз починають від вершини цього кута (на 7-8 см від лінії остистих відростків) і ведуть до середньої пахвової лінії (розріз Бергмана). При необхідності розріз продовжують вперед, слідуючи на 3-4 см вище передньої ості клубової кістки і далі паралельно пахової зв'язці (за Н. І. Пирогова). Можна вести розріз від вершини цього кута, слідуючи трохи нижче і вздовж XII ребра, переходити на бічну і передню поверхні живота та направляти до прямого м'яза живота на рівні пупка (за С. П. Федорову). Всі ці доступи забезпечують позаочеревинний підхід до нирці. Розтинають шкіру, підшкірну клітковину, фасції та м'язи поперекової області: mm. latissimus dorsi, serratus posterior inferior, obliquus abdominis externa et internu transversus abdominis. Рану розширюють гачками, зміщують тупим шляхом m. quadratus lumborum, проходять f. endoabdominalis і f. retrorenalis. Нирку тупо виділяють з навколишньої клітковини.
