Загальні принципи профілактики інфекційних захворювань

В СРСР приділяється багато уваги заходам, спрямованим на попередження інфекційних захворювань. Профілактика інфекційних захворювань являє собою комплекс різних заходів, серед яких найбільш важливе значення має:
1) проведення державних заходів, метою яких є усунення причин, що сприяють появі і поширенню заразних захворювань;
2) проведення заходів медичного характеру, спрямованих на боротьбу і профілактику заразних хвороб;
3) підвищення рівня санітарної культури населення, мобілізація населення на активну участь у боротьбі з інфекційними захворюваннями.
1. Державним заходом є планове, постійно проводиться поліпшення умов праці і побуту населення, піднесення його матеріального добробуту і культурного рівня. Так, при будівництві промислових підприємств враховуються санітарні та протиепідемічні вимоги, які дають можливість поряд з іншими заходами значно знизити професійні захворювання, наприклад сибірською виразкою на переробці вовни і шкіри, дріжджовими мікозами на цукрових та кондитерських виробництвах.
Радикальні заходи загальнодержавного характеру проводяться по боротьбі з інфекційними захворюваннями працівників, зайнятих в сільському господарстві. Активно проводиться боротьба із зоонозами домашніх тварин - бруцельозом, сибіркою, сапом, ящур та ін Осушення боліт призвело майже до ліквідації малярії в ряді районів країни.
Величезну роль у різкому зниженні захворюваності багатьма інфекційними хворобами (дитячі інфекції, туберкульоз і т. д.) грає житлове та житлово-комунальне будівництво. Забезпечення населення упорядкованими житлами дає можливість знизити захворюваність дитячими інфекційними хворобами, туберкульоз, кишкові інфекції, епідемічний гепатит та ін Будівництво водопроводу і каналізації, правильне видалення нечистот і покидьків, що проводяться в нашій країні планово і в широких масштабах, також є важливою ланкою у спільних заходах, спрямованих на боротьбу з інфекційними захворюваннями.
2. Профілактичні заходи медичного характеру здійснюються у трьох напрямках:
а) знешкодження джерела інфекції;
б) розрив шляхів передачі інфекції;
в) підвищення несприйнятливості населення.
Заходи впливу на джерело інфекції та знешкодження його вельми різноманітні. У тих випадках, коли джерелом інфекції є людина, хвора на гостру форму інфекційного захворювання необхідно провести його повну ізоляцію. При хронічних формах захворювань велику роль відіграє правильна організація побутової обстановки, максимально попереджає можливість поширення заразного початку (наприклад, надання хворому туберкульозом окремої кімнати, посуду, білизни тощо). У цих випадках необхідно також проводити специфічну етіологічну терапію, яка сприяє знищенню заразного початку в організмі людини.
Якщо джерелом інфекції є дикі тварини здичавілі бродячі собаки, гризуни, то єдиним радикальним методом боротьби є їх знищення.
Значно складніше вирішується це питання у разі виникнення інфекційних захворювань серед корисних тварин, що представляють народногосподарську цінність. В цьому випадку велику роль відіграють заходи, що застосовуються ветеринарною службою. Головним серед них є активна боротьба з епізоотіями.
Інший напрямок по попередженню інфекційних захворювань являє собою комплекс заходів, спрямований на розрив шляхів передачі інфекційного початку, на знешкодження факторів передачі інфекції. Ці заходи проводяться повсякденно незалежно від наявності заразних захворювань силами санітарно-епідеміологічних станцій і госсанинспекции. Велику роль у цьому комплексі заходів грає санітарний контроль за раціональною та своєчасної очисткою населених місць, за водопостачанням і каналізацією, санітарним режимом, об'єктах громадського харчування, в дитячих установах, на промислових підприємствах і т. д. До цієї ж групи належать дезінфекційні заходи в епідемічних вогнищах та на різних об'єктах.
Третя група заходів - підвищення несприйнятливості населення проводиться шляхом специфічної профілактики (активна і пасивна імунізація) і методом хіміопрофілактики. Активна і пасивна імунізація дає можливість організму стати повністю або частково (на певний термін) несприйнятливим до даного інфекційного захворювання, хіміопрофілактика створює в організмі людей певну концентрацію препарату, яка забезпечує загибель збудника. Велику роль у створенні несприйнятливості населення відіграє підвищення неспецифічної резистентності, поліпшення харчування, вітамінізація, загартовування організму і т. д.
У практиці радянського охорони здоров'я профілактичні заходи медичного характеру проводяться одночасно по всім трьох напрямках.
3. Підвищення рівня санітарної культури населення займає велику питому вагу в загальному обсязі профілактичних заходів. Необхідно, щоб найширші кола населення знали про заразних хворобах і способи боротьби з ними. Населенню необхідно прищеплювати гігієнічні навички, навчити найпростішим протиепідемічним прийомам (ізоляція хворого до приходу лікаря, методи поточної дезінфекції тощо). Все це може бути досягнуто шляхом санітарного просвітництва, яке проводиться в плановому порядку, так і за епідемічними показаннями, тобто при появі інфекційних захворювань.