Нюховий мозок (rhinencephalon) розташовується на нижній і медіальній поверхнях півкуль мозку і умовно поділяється на периферичний та центральний відділи.
До периферичної відділу нюхового мозку відносяться нюхова цибулина (bulbus olfactorius) і тракт (tractus olfactorius), що знаходяться на нижній поверхні лобної частки в нюхової борозни (sulcus olfactorius). Нюховий тракт закінчується нюховим трикутник (trigonum olfactorium), який попереду переднього продірявленого речовини (substantia perforata anterior) розходиться двома нюховими смужками (striae olfactoriae laterales) (див. рис. 473). Латеральна смужка огинає дно бічної борозни (sulcus lateralis) і закінчується в корі гачка скроневої частки (uncus). Медіальна смужка прямує до медіальної поздовжньої щілини в подмозолистую звивину (gyrus subcallosus) і околообонятельное поле (area paraolfactoria), які розташовуються під дзьобом мозолистого тіла (rostrum corporis callosi) (рис. 474).
 |
474. Схема будови нюхового мозку. 1 - bulbus olfactorius; 2 - stria olfactoria medialis; 3 - stria olfactoria lateralis; 4 - uncus hippocampi; 5 - corpus mamillare; 6 - fissura hippocampi; 7 - lamina terminalis; 8 - area olfactoria; 9 - trigonum olfactorium; 10 - tr. olfactorius. |
До центрального відділу нюхового мозку відносяться: склепінчаста звивина, гіпокамп, зубчаста звивина, гачок, внутрикраевая звивина, пучкова звивина і сіре нашарування над мозолистим тілом.
Склепінчаста звивина (gyrus fornicatus) (див. рис. 472) має кольцевидную форму, огинає мозолисте тіло і розташовується на медіальній поверхні півкуль. Склепінчаста звивина складається з трьох частин: поясної звивини (gyrus cinguli) і парагиппокампальной звивини (gyrus parahippocampalis), з'єднаних між собою перешийком (isthmus gyri cinguli).
Поясна звивина лежить вище мозолистого тіла на медіальній поверхні півкулі мозку і є не тільки центром нюху, але і регуляції функцій внутрішніх органів (в першу чергу серцево-судинної системи). Зверху вона обмежена поясний борозною (sulcus cinguli), знизу-борозною мозолистого тіла (sulcus corporis callosi). Спереду поясна звивина з'єднується з околоконечной звивиною (sulcus paraterminalis), а ззаду на рівні тім'яно-потиличної борозни (sulcus parietooccipitalis) переходить у перешийок зводу (isthmus fornicatus), який нижче заднього краю мозолистого тіла з'єднується з звивиною гіпокампу (gyrus parahippocam palis).
 475. Будова центральної частини нюхового мозку. 1 - uncus; 2 - fimbria hyppocampi; 3 - gyrus dentatus, 4 - gyrus parahippocampalis. |
Гіпокамп (hippocampus) являє впячивание сірої речовини за рахунок sulcus hyppocampi з боку медіальної стінки нижнього рогу бічного шлуночка (рис. 475). Гіпокамп добре видно в порожнині нижнього рогу у вигляді булавоподібного тіла. Він обмежений з латеральної сторони і в задній частині окільної борозною (sulcus collateralis), спереду - носовий борозною (sulcus rhinalis). Гіпокамп у переднього продірявленого речовини зігнута у вигляді гачка (uncus), будучи центром нюху.
Зубчаста звивина (gyrus dentatus) являє скручену частина кори медіального краю sulcus hippocampi. Сіра речовина зубчастої звивини поширюється і на внутрішній край гіпокампу, а також на дорсальну поверхню мозолистого тіла, формуючи так зване сіре вбрання (indusium griseum), яке закінчується в надмозолистой звивині.
Гачок (uncus) являє передній кінець борозни гіпокампу (fissura hippocampi), тяжем який поділяється на дві частини: передню і задню. Передня частина відноситься до гачка, а задня утворює внутрикраевую звивину (gyrus intralimbicus), яка проходить між зубчастої звивиною і білої бахромкою, закінчуючись в зв'язкової звивині (gyrus fasciolaris).