До адміністративного затримання відносяться також привід і офіційне застереження про неприпустимість антигромадської поведінки. Питання про застосування цього запобіжного вирішується керівництвом органу міліції, а в відсутність керівництва-черговим. Про всі випадки затримання громадян у п'яному вигляді працівники міліції повинні повідомляти адміністрації та громадським організаціям за місцем роботи, навчання або проживання правопорушника для застосування до нього передбачених законом заходів громадського або дисциплінарного впливу. Його поведінка може бути обговорено на зборах, послужити підставою для виступу в стінній пресі.
Надзвичайно важливим положенням, спрямованих на викорінення випадків виходу на роботу в нетверезому стані і вживання спиртних напоїв на робочому місці, є законодавче запровадження адміністративної, а при обтяжуючих обставинах і кримінальної відповідальності посадових осіб за допуск до роботи підпорядкованих їм і контрольованих ними працівників у нетверезому стані. Це особливо відноситься до осіб, що працюють в умовах підвищеної небезпеки,- водіям транспортних засобів, рухомих механізмів, диспетчерам та ін.
Чинним законодавством передбачена також адміністративна відповідальність за керування механічним транспортним засобом у нетверезому стані; передачу керування механічним наземним транспортним засобом або допуск до керування таким засобом осіб, що перебувають у нетверезому стані; керування в нетверезому стані велосипедом або гужовою повозкою; керування в нетверезому стані малим плавальним засобом. Зокрема, ст. 13, 14, 15 Указу Президії Верховної Ради РРФСР від 19 червня 1972 р. передбачають за керування транспортними засобами в стані сп'яніння штраф від 10 до 30 р. і позбавлення водійських прав на термін до 2 років при першому порушенні штраф від 10 до 50 р. і позбавлення водійських прав на термін від 2 до 5 років при повторному порушенні. Штраф до 50 р. передбачений для осіб, які керують транспортом у стані сп'яніння і не мають водійських прав.
Найважливішим актом, спрямованим на боротьбу з пияцтвом і алкоголізмом, є встановлення суворої відповідальності за втягнення неповнолітніх у пияцтво. У ст. 5, 6, 7 Указу Президії Верховної Ради РРФСР від 19 червня 1972 р. говориться, що доведення до стану сп'яніння неповнолітніх (діти, підлітки і молодь до 18 років) батьками або іншими особами тягне за собою штраф до 30 р., що накладається на батьків або інших осіб відповідними комісіями при виконкомах місцевих Рад народних депутатів. За ті ж дії, вчинені особою, у службовій залежності від якої перебуває неповнолітній, передбачається вже не адміністративна, а кримінальна відповідальність. Особливо сувора кримінальна відповідальність передбачається за втягнення неповнолітніх у пияцтво, тобто за систематичне доведення його до стану сп'яніння - позбавлення волі до 5 років. На батьків накладається штраф за появу їх дітей у віці до 16 років в громадських місцях у стані сп'яніння. Заборонений прийом на роботу, пов'язану з виробництвом, зберіганням і торгівлею спиртними напоями, осіб, які не досягли повноліття.
Таким чином, у радянському законодавстві передбачено найсуворіші заходи, спрямовані на те, щоб не допускати вживання спиртних напоїв дітьми, підлітками та молоддю до 18 років. Неухильно виконання цих законоположень захистить підростаюче покоління від згубного впливу алкоголю.
Після прийняття постанови Ради Міністрів СРСР «ПРО заходи по посиленню боротьби проти пияцтва і алкоголізму» (1972) і відповідного Указу Президії Верховної Ради РРФСР державні органи, як відзначають Л. Л. Попов і співавт. (1975), стали активніше боротися з правопорушеннями, які вчиняються на ґрунті пияцтва, повніше використовувати надані їм права щодо застосування адміністративно-правових заходів впливу на порушників. Це призвело до підвищення культури поведінки, особливо у громадських місцях, установах, на підприємствах, до зменшення пияцтва на вулицях, зниження злочинності та інших антисоціальних і аморальних явищ, пов'язаних з пияцтвом. Вивчення авторами громадської думки населення Мінська і Волгограда про ефективність протиалкогольного законодавства показало, що 2/3 опитаних громадян вважають заходи боротьби з пияцтвом та алкоголізмом ефективними: «закон утримує людей від правопорушень». Однак для отримання науково обґрунтованих висновків про ефективність протиалкогольного законодавства останніх років, як зазначають автори, необхідні спеціальні, більш глибокі дослідження.
Сторінки: 1 2 3
4 5 6 7
