Перша стадія характеризується вираженої бронхіальної обструкцією, помірною артеріальною гіпоксемією (PaO2 = 60 - 70 ммрт. ст.) без гіперкапнії PaCO2 = 35 -45 мм рт. ст.). Клінічно для цієї стадії характерні виражена дихальна недостатність (ІІ - ІІІ ступеня), шумне дихання з укороченим вдихом і утрудненим подовженим видихом, дистанційні хрипи і участь в диханні допоміжної мускулатури. Відзначається блідість шкірних покривів, ціаноз губ і носогубного трикутника, іноді акроціаноз. Грудна клітка в стані максимального вдиху, екскурсії її обмежені, міжреберні проміжки згладжені. Перкуторно: коробковий звук по всіх легеневих полях з можливим скороченням в паравертебральних областях і над ділянками запального процесу або виникають іноді ателектазів. При аускультації відмічаються сухі хрипи по всіх легеневих полях із зменшенням їх кількості в нижніх відділах легень. Кашель сухий, нападоподібний, мокрота не відходить. Введення бронхолітиків неефективно. Спостерігається тахікардія (компенсаторна на тлі гіпоксії), артеріальний тиск може бути нормальним або підвищеним внаслідок спазму судин. На ЕКГ реєструються ознаки перевантаження правого передсердя та правого шлуночка. Свідомість збережена, хворі психічно адекватні, але часто порушені внаслідок гіпоксичного роздратування мозкової тканини. Хворі мають потребу в стаціонарному спостереженні та інтенсивної терапії.
Друга стадія астматичного статусу характеризується наростанням бронхіальної обструкції, розвитком альвеолярної гіповентиляції, посиленням гіпоксії (Ра02 = 50 -60 мм рт. ст.) і розвитком гіперкапнії (PaCO2 = 50-70 мм рт. ст.), зсувом кислотно-лужної рівноваги в бік респіраторного ацидозу. Клінічні симптоми проявляються наростанням дихальної недостатності, різко виражена задишка, дихання шумне з участю допоміжної мускулатури. Розвивається і прогресує синдром «німого легкого»: при наявності інтенсивних дистанційних дихальних шумів в легенях визначається при аускультації невелику кількість хрипів. Дихання поверхневе, слабкі екскурсії легень. На певних ділянках легень дихання різко ослаблене, дихальні шуми не чути. Дифузний ціаноз шкіри і слизових оболонок внаслідок гіперкапнії, набухання шийних вен, одутлість особи. Наростає тахікардія, може бути пародоксальный пульс, артеріальний тиск нормальний або знижений. У цій стадії підвищена збудливість змінюється загальмованістю, апатією, з'являється дратівливість. Внаслідок форсованого дихання, обмеженого вживання рідини із-за тяжкості стану і вираженої пітливості у більшості хворих розвивається дегідратація, згущення крові і збільшення гематокриту.
Третя стадія астматичного статусу характеризується різко вираженими вентиляційними порушеннями на тлі тотальної обструкції бронхів, тяжкою гіпоксемією (PaO2 = 40 -55 мм рт. ст.) і різко вираженою гіперкапнією (РаСО2 = 80-90 мм рт. ст.), розвитком метаболічного ацидозу. Провідними клінічними ознаками є нервово-психічна симптоматика аж до психозу з дезорієнтацією у часі та просторі або маревні стани, втрата свідомості, судоми, втрата рефлексів. Спостерігається уражень і порушення ритму дихання, зникнення дихальних шумів. Дихання стає більш поверхневим, різко ослабленим. Розвивається синдром мовчання по всьому легкому, наростає артеріальна і м'язова гіпотонія з падінням артеріального тиску і діяльності серця. У другій і третій стадії астматичного статусу необхідно підключення реанімаційних заходів.
Тривалість і частота нападів залежать, по-перше, від форми і тяжкості перебігу бронхіальної астми, по-друге, від віку дітей. У старших дітей в розвитку нападу переважає бронхоспазм, тому напад починається гостро, має нетривалий (від декількох годин до двох діб), добре купірується бронхоспазмолитиками, тобто має місце типовий перебіг бронхіальної астми. У дітей перших трьох - чотирьох років життя у формуванні нападу переважає набряк слизової оболонки і закупорка повітроносних шляхів слизом внаслідок вікових анатомо-фізіологічних особливостей органів дихання (недостатній розвиток гладком'язових і еластичної тканини, вузькість дихальних шляхів, рихлість підслизового шару, його рясна васкуляризація, підвищена проникність судин, гарний розвиток слизових залоз). Тому напад у цих дітей починається поступово, носить затяжний характер (протягом декількох діб), не повністю купірується бронхоспазмолитиками і протікає по «вологого типу», а саме, за типом астматичного бронхіту.
