Четверте умова, вельми важливе для плідної роботи, полягає в правильному чергуванні праці й відпочинку, а також заміни одних форм іншими праці.
Відомо, що для збереження великої працездатності корисно переривати на відомий час фізичну роботу на ще недалеко зайшла стадії стомлення. При недотриманні цієї умови і дуже тривалий відпочинок не буде здатна відновити нормальну м'язову працездатність. Те ж спостерігається і при розумовій праці. У міру стомлення діяльність мозку, все більше ускладнюється, увагу не утримується з колишнім напругою на питання, які нас цікавили, справа доходить до болючого відчуття. Необхідно на самому початку такого стану дати собі відпочинок, причому спочатку буде досить зовсім незначного відпочинку для повного відновлення розумових сил, але якщо вчасно не будуть прийняті відповідні заходи, доведеться потім залишити роботу надовго. Люди, звиклі до правильної і регулярної розумової роботи, володіють умінням майже завжди вловлювати цей момент. Особи ж, які працюють під впливом настрою або захоплення, легко можуть не помітити перших фаз стомлення, що не сповільнить позначитися на їх розумової працездатності. Серед учнівської молоді іноді доводиться спостерігати нервова перевтома після іспитів, так як зазвичай, працюючи мало протягом року, деякі студенти зосереджують всю величезну роботу перед самими іспитами. Багато свою роботу можуть виконувати (так принаймні здається), тільки будучи у піднесеному, натхненному настрої. Працювати з натхненням добре, але працювати тільки по натхненню - погано. Натхнення приходить в роботі.
В. О. Рєпін вказував, що натхнення - це нагорода за наполегливу працю.
Деякі люди пов'язують підвищення своєї працездатності зі всілякими непотрібними звичками. Так, наприклад, одні вважають, що їх робота буде продуктивніше тільки під час куріння, інші відчувають прилив сил і енергії, підкріплюючи свою роботу чашкою міцної кави. Всі ці абсолютно зайві, непотрібні звички в основі своїй мають умовний рефлекс, вироблений у результаті поєднань акта куріння або прийому кави з процесом роботи.
Якщо ми знаємо, що робота корисна і необхідна, то нам нема чого шукати «надихаючі» коштів або чекати «натхнення» для її здійснення. Свідомість, цілеспрямованість, воля і наполегливість - ось ті необхідні і потрібні риси характеру, які завжди допомагають людині в будь-якій роботі. Можна навести чимало прикладів того, як вміли розподіляти свою роботу видатні люди. Ми знаємо, що такі корифеї думки, як В. М. Сєченов, В. П. Павлов, Л. Н. Толстой, Д. І. Менделєєв та інші, досягнувши похилого віку, зберегли ясність думки, працездатність та фізичне здоров'я.
Л. Н. Толстой за грою в городки.
Лев Миколайович Толстой, наприклад, поряд з величезної розумової роботою, до останніх днів свого життя захоплювався верховою їздою, їздив на велосипеді, займався сільським господарством.
Без активного відпочинку, без зміни розумової праці фізичною діяльністю Л. Н. Толстой не мислив свого творчості. Справжнім горем вважав він посидючу розумову роботу, не чередующуюся рухами. Не походити, не попрацювати руками і ногами протягом хоча б одного дня для нього означало вже ввечері бути нікуди не рідним: ні читати, ні писати, ні навіть уважно слухати інших він не міг.
